Пам’ятаєте цю бравурну пісню-агітку про непереможність Червоної армії, яку співали в СРСР напередодні 22 червня 1941-го? За злою іронією історичної долі, нині в Росії у дещо зміненому словесному антуражі її співають в офіційному Кремлі, на всіх державних і приватних телеканалах, закликаючи “путінських соколів” вдарити по ненависних “бандєровцах, фашистах” в Україні, до яких вони зачислили чи не все її населення. Бо ж хто під час воєнних дій буде розрізняти їх за національностями, як це було під час першої російсько-чеченської війни, де кремлівські “визволителі” поклали разом з чеченцями тільки у Грозному до 30 тисяч мирних росіян, з яких третина — діти.
Пам’ятаєте цю бравурну пісню-агітку про непереможність Червоної армії, яку співали в СРСР напередодні 22 червня 1941-го? За злою іронією історичної долі, нині в Росії у дещо зміненому словесному антуражі її співають в офіційному Кремлі, на всіх державних і приватних телеканалах, закликаючи “путінських соколів” вдарити по ненависних “бандєровцах, фашистах” в Україні, до яких вони зачислили чи не все її населення. Бо ж хто під час воєнних дій буде розрізняти їх за національностями, як це було під час першої російсько-чеченської війни, де кремлівські “визволителі” поклали разом з чеченцями тільки у Грозному до 30 тисяч мирних росіян, з яких третина — діти. Адже якщо допустити нібито неймовірне, то під час широкомасштабних воєнних операцій, особливо із захоплення великих міст, потенційний російський агресор зіткнеться не лише з регулярними українськими військовими, а й з патріотами, які даватимуть відсіч агресору всіма можливими засобами, серед яких особливо ефективною буде протидія військовій техніці в умовах міст, чого вже добре українців навчив Майдан…
Написав ці декілька речень і впіймав себе на думці, що подібний сценарій подій, якби не недавня агресія росіян у Криму, годився б для якогось зловісного мілітарного фентезі. Це якби не бачити нині все те, що твориться на сході російськими терористами та доморощеними сепаратистами, які явно провокують подальше нагнітання суспільно-політичної ситуації у цих регіонах, де якраз при владі перебували впродовж останніх років Партія регіонів та її сателіти. Здавалося б, чому жителям цього краю, на тій же Луганщині, Донеччині, не закликати нарешті всю цю публіку до відповіді за той “беспредєл”, який вона там творила? Так ні ж, вектор їх уваги доволі вправно нині переадресовується на міфічних “бандерівців”, “Правий сектор”, “бойовиків” столичного Євромайдану. Водночас за їхніми плечима на повну силу діють не лише вишколені російські терористи, а й доморощений кримінал, деградовані прошарки місцевого люмпену, з якими нині, по суті, і закликає Москва на переговори офіційну київську владу з питань федеративного облаштування нашої країни.
Як на мене, найгірше те, що з нашої столиці з цього приводу йдуть якісь обнадійливі обіцянки, що лише засвідчує про її слабкість. І дуже шкода, що офіційний Київ не зумів за два місяці залучити до боротьби з сепаратистами власних українських фахівців-патріотів, що веде з терористами якісь переговори, коли у цивілізованому світі такої практики давно вже не існує.
На фоні того, як не великі, проте добре організовані й озброєні бандформування сепаратистів та російських спецслужб тероризують окремі населені пункти на сході країни, особливо незрозумілими є завдання нібито широкомасштабної антитерористичної операції і те, чому там досі на повну силу не задіяні українські спецпідрозділи, Національна гвардія. Он, днями кремлівський паяц-провокатор Жириновський в державному російському телеканалі відверто погрожував початком агресії в материковій Україні та появою російських танків у Києві, бо йому вже Криму замало. Хтось скаже: що взяти з цього маразматика, але ж ці його заяви викликали оплески, мабуть, не лише в телестудії? А тому маємо цілком всерйоз подумати над тим, що новий воєнний виклик Україні, нашому народові від путінського режиму, зрозуміло, під виглядом “братньої допомоги” і, що особливо цинічно з боку Кремля, напередодні Дня Перемоги, є вже справою сьогоднішніх реалій, як і над тим, як кожен із нас спроможний відповісти загарбникові…