Тема загрози повномасштабного вторгнення російської армії сьогодні є найважливішою не лише в Україні. Це питання обговорюється на усіх міжнародних платформах, про це пишуть і вітчизняні, і світові ЗМІ. Провокація це, чи шантаж, чи інше, достеменно ніхто не може сказати, навіть американська розвідка. Відтак наша армія приведена в повну бойову готовність, а в усіх українських областях після набуття чинності закону “Про основи національного спротиву”, активізувалася територіальна оборона — резервні загони в складі Збройних сил України, які формуються за територіальною ознакою. У разі війни вони захищатимуть територію, до якої приписані (область, місто). Зараз підрозділи проходять додаткові вишколи, до їх лав записуються нові добровольці.
За інформацією командувача Сил ТрО Юрія Галушкіна, на кінець січня стрілецькою зброєю і боєприпасами тероборона України укомплектована на 100%.
Чи так це? Адже досі питання державного фінансування і комплектування залишаються відкритими. Більшість наших громадян переконана, що бойова і захисна спроможність сил ТрО була б набагато сильнішою, якби влада цим питанням переймалась набагато раніше, замість того, щоб витрачати мільярдні кошти на “президентський університет”, на “бабусь і дідусів у безплатному смартфоні”, “ковідні тисячі” та ін. Однак, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи…
У Хмельницькому створено координаційну раду з питань надзвичайних ситуацій та територіальної оборони. Також постійно підтримуються військові частини, які базуються на території громади, і ця допомога є постійною та досить вагомою. Про це інформує пресслужба міської ради.
Так, відповідно до програми шефської допомоги Збройним Силам України, Національної гвардії, які розташовані на території Хмельницької громади, в 2021 році для військової частини А7179 (батальйон територіальної оброни міста Хмельницького) було виділено 350 тис. грн. Кошти використано на придбання оргтехніки та зимового одягу для військовослужбовців.
Продовжуватиметься співпраця і в 2022 році. Програмою шефської допомоги частинам Збройних Сил України, Національній гвардії України, які розташовані на території Хмельницької громади, на 2022-2023 роки буде виділено 1 млн гривень. Кошти будуть використані для розгортання батальйону та забезпечення його надійного функціонування.Нещодавно знову оперативно передано комп’ютерну техніку військовій частині А7179.
Загалом протягом останніх п’яти років військовим частинам, які розташовані на території міста, надано підтримку на понад 20 млн гривень.
Як сформована, чи вже укомплектована і готова до виконання завдань бригада ТрО в нашій області і в місті, розповів командир Хмельницької бригади територіальної оборони, підполковник Валентин Бігус в інтерв’ю виданню АрміяInform.
За його словами, в області створені чотири батальйони, які дислокуються в Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Старокостянтинові та Шепетівці. Станом на сьогодні управління бригади і Хмельницький батальйон базуються на фондах одного з навчальних закладів профтехосвіти обласного центру. Зараз триває узгодження дозвільних документів, і в цьому військові мають повне розуміння, підтримку і сприяння представників державної влади, місцевого самоврядування, дирекції освітніх закладів.
“Ми зайшли на об’єкти, які вже сьогодні готові до експлуатації і не потребують капітальних вкладень. Сьогодні залишається актуальним лиш питання облаштування цих територій та приміщень надійним зв’язком, системою охорони, сигналізації, зберігання озброєння та боєприпасів, техніки та майна, — розповів Валентин Бігус. — На 1 лютого наша бригада за штатом мирного часу вже укомплектована постійним особовим складом на 70%. Ми не припиняємо процес якісного підбору кадрів, люди щодня десятками приходять на співбесіду”.
До речі, в умовах воєнного загострення в резерві батальйонів ТрО має бути 600 контрактників з цивільних людей. Це кістяк. Держава закріпить за ними зброю, проводитиме навчання і злагодження під командуванням військових. Проте бажаючих допомагати може бути якомога більше.
Які проблеми у формування резерву? Як пояснив комбриг ТрО, проблеми є, насамперед кадрові і ті, що пов’язані з віковими обмеженнями. Друге: 100 відсотків кандидатів на посади повинні мати досвід військової служби. Також важко сьогодні знайти бухгалтера чи діловода, якому 35 і більше років, з досвідом військової служби і з професійним стажем. А посад для цивільних, які проходили б службу в бригаді, як працівники ЗСУ, у штаті бригади немає. По-третє, надто суворий медичний відбір. Доцільно спростити вимоги медичного відбору до резервістів, старших за 40 років. Тому що з десятка кандидатів лиш один виявляється придатним, за медичною інструкцією, до терслужби. Також існує проблема з переведенням до батальйонів ТрО колишніх контрактників з інших військових частин, часто нелегко знайти спільну мову з командирами підрозділів, які не бажають “відпускати” людей, в яких закінчився контракт. Тобто, існує низка організаційних питань.
Нині триває широка інформаційна кампанія, агітація в усіх регіонах. Найдоступніші ресурси — ЗМІ, соціальні мережі, залучення ветеранських організацій до різних громадських заходів.
Допомагати нам може весь світ, а боронити рідну землю, її цілісність і незалежність зобов’язані насамперед українці: іншої Батьківщини в нас немає. Маємо не просто разом вистояти, а разом перемогти.
А ви записались у добровольці ТрО?
Згідно з опитуванням Українського інституту майбутнього, яке проводилося впродовж січня 2022 року, 56% українців готові вступити до тероборони. Серед чоловіків таких виявилося 68%, а серед жінок — 48%. Найбільше охочих на півдні України (65%), на заході (62%), у центрі (57%), найменше — на сході (39).
Чи готові хмельничани долучитись до Сил ТрО, чи звертались уже до військкомату з проханням записатись до лав тероборони?
Віктор КАПУСТЯН, підполковник міліції у відставці:
— Я вже звертався до міського військкомату з проханням записатись до батальйону тероборони. Але там пояснили, що, згідно з законом “Про основи національного спротиву”, до лав територіальної оборони можуть входити чоловіки віком до 60 років. Я трохи старший за віком, тому офіційно не підлягаю нормам законодавства. Але в приватній розмові офіцер військкомату роз’яснив, що в разі загострення ситуації, у випадку повномасштабного вторгнення місце в теробороні знайдеться всім.
Владислав Загоруйко, 34 роки, працівник сфери комп’ютерного сервісу:
— У мене двояке ставлення до тероборони. Я готовий до захисту нашого міста, хоч ніколи не тримав у руках зброї. До того ж, я батько двох малолітніх дітей, і маю дбати про їх безпеку, і коли прийде повістка з військкомату для запису до батальйону тероборони, я не ховатимусь. Але тут постає інше питання: про тероборону всі говорять. Але досі не відомо, чи достатньо є зброї, інших засобів захисту на складах тероборони. Якщо це є, то чому досі не проводяться навчання резервістів? Адже про можливий початок повномасштабного вторгнення оголошують ледь не щодня! Я думаю, надто багато бюрократичних перепон, немає підзаконних актів на місцях, як втілювати закон “Про основи національного спротиву”. На жаль, інформації в відкритих джерелах дуже мало, це багатьох розхолоджує. Може, ця оборона стовідсотково готова лише на папері? А все, як завжди, вирішать потім добровольці…
Людмила Бориско, 38 років, підприємиця:
— Звісно, громада має вчитись себе захищати. Щоправда, в мене дуже поверхове уявлення, як має виглядати масова тероборона. Якими навичками мають володіти резервісти, як мають діяти? Як можуть допомагати всі звичайні громадяни? Думаю, вже тепер вулиці повинні патрулюватись добровольцями, народними дружинами, які колись працювали і “виловлювали” п’яниць та дебоширів. Тепер так само наші територіальні дружинники мають патрулювати місто, боротися з провокаторами та “засланими козачками”, як це робила самооборона Майдану.
Андрій Томчишин, 40 років, викладач міської дитячої художньої школи:
— Так, я готовий вступити до лав тероборони. Адже в свій час закінчив Криворізький військовий ліцей, зброєю, відповідними навичками володію. Вже двічі звертався до військкомату, перебуваю там на обліку. Мені відповіли, що поки що можу працювати в своїй школі, в разі необхідності викличуть. І я звертався не лише з приводу вступу до батальйону територіальної оборони, а ще влітку волів потрапити на бойові злагодження в котрийсь з військових таборів біля кордону. І, хочу сказати, більшість моїх друзів також готові брати добровільну участь у захисті нашої території і України в будь-якій її частині.
Підготувала Тетяна Слободянюк