22 листопада став скорботним днем для хмельничан: ми прощалися з нашим героєм, 33-річним спецпризначенцем, старшим солдатом Убертом Мрачковським, який розпочав військову службу 18-літнім стровиком у 80-й бригаді, що у Львові і з самого початку бойових дій на сході захищав Україну. Брав участь у боях на Савур-Могилі, у Дебальцевому. Траурна церемонія прощання відбулась на території 8-го полку спецпризначення ССО ЗСУ.
Воїн загинув 19 листопада внаслідок ворожого обстрілу в зоні проведення ООС. Віддати шану герою прийшли близькі, рідні, побратими, небайдужі хмельничани. Поховали Уберта Мрачковського на Алеї Слави на кладовищі в мікрорайоні Ракове. Указом Президента України 21 листопада героя нагороджено орденом “За мужність” II ступеня. А ще в 2015 році за мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку він був нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
За повідомленням штабу ООС, 19 листопада бойовики тричі застосовували заборонене мінськими домовленостями озброєння, вели вогонь двічі, застосовуючи артилерію, міномети та стрілецьку зброю.
“Сумно втрачати друзів. Гірко втрачати побратима. Ще гірше втрачати того, з ким свого часу пройшов довгий шлях військової служби і воював до того самого трагічного моменту. Україна втратила воїна. Він назавжди залишаться в списках військової частини і в нашій пам’яті. Воїн виграв свою війну і віддав данину нашій спільній Перемозі”, — написали на сторінці у Фейсбуку побратими Уберта.
Як розповідають друзі та однополчани бійця, він служив снайпером. Перебував у гарячих точках на Донбасі — на Савур-Могилі, у Дебальцевому. “Перший бій Уберт прийняв 28 липня 2014 року у складі роти снайперів 51-ї ОМБР, вижив на тій клятій Савурці. Але весь час був на вістрі, по сьогодні…”, — написав у соцмережі побратим нашого героя Костянтин Зінкевич.
Друг загиблого військового Віталій Блонський повідомив у Фейсбуку:“Хмельниччина сьогодні втратила воїна. Це траур для всієї України. Ворожа куля обірвала життя мого друга, забрала від матері — сина, від дружини — чоловіка та батька від дитини. З 2014 року невтомно захищав Україну, був поранений, одужав і став в бій, пройшов оточення в Дебальцевому! Разом з ним відійшла у вічність частинка мене”, — написав друг бійця.
Слава нашим героям, вічна пам’ять у серцях хмельничан і всіх українців.
Тетяна Русанівська