Першого вересня понад 38 тисяч учнів Хмельницької громади, з яких 4 тисячі — першокласники, заповнили не лише шкільні класи, а й їдальні. І цього року увага до дитячого харчування особливо прискіплива: набула чинності Постанова №305 Кабміну “Про затвердження норм і порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку”.
Із 1 вересня в українських школах заборонено подавати ковбаси, сосиски, рибні консерви, непастеризовані молоко, соки, снеки, які перевищують норму цукру чи солі, вироби з кремом і т.д. Натомість пропонується нове меню, в якому… 160 страв! І це продиктовано сучасним життям: адже нині багато дітей страждають порушеннями ендокринної системи, органів зору, судинним захворюваннями, ожирінням. І їжа в цій вельми тривожній ситуації чи не найголовніший чинник.
Харчове реформування — гнучке. Аби всі школи встигли підготуватись до нових правил, до кінця 2021 року уряд встановив перехідний період.
До реформи хмельницька освіта почала готуватись заздалегідь, і це були не лише нові меню, які потрібно було освоїти, вивчити. Вимагала докорінного оновлення й база харчоблоків, яку важко було назвати сучасною і такою, що відповідає стандартам якості. І в Хмельницькому, починаючи з 2019 року, почали активно модернізувати оснащення існуючих харчоблоків та їдалень і будувати нові в рамках програми “Спроможна школа для кращих результатів” за кошти державної субвенції та бюджету міста. Як розповіла директорка департаменту освіти і науки міської ради Надія Балабуст, лише минулого, важкого, карантинного року на оновлення харчоблоків виділено співфінансуванням близько півтора мільйона гривень, з них пів мільйона — з міського бюджету. На 2020 рік визначили й школи із найбільшою кількістю учнів та потребою у новому обладнанні. Таким чином, вибрали ЗОШ №№24, 25, НВК №4, НВО №28, ліцей №17, гімназію №1.
Нині модернізація триває. Адже до кінця року шкільні їдальні мають працювати стовідсотково за новими санітарними нормами. Про процес і особливості реформування дитячого харчування в освітніх закладах громади розповідає спеціаліст з харчування, інженер-технолог департаменту освіти і науки Хмельницької територіальної громади Ольга ГУРА.
— Що змінилося в меню їдалень з першого вересня? Чи всі заклади вже перейшли на нові стандарти? Як підготувалась освітня галузь до ще однієї реформи — харчової?
— Зміни відбуваються вже 2019 року, коли почали вводити, урізноманітнювати страви, які запропонував Євген Клопотенко. Почали з загальної середньої освіти. Це був пілотний проєкт: почали готувати їжу по-новому окремі школи. Багато інформації брали в інтернеті, із сайту “Культфуд”. Поступово всі школи почали освоювати нові норми. Міська Держпродспоживслужба переглянула страви, складові, там багато було спецій, їх не всі впроваджували, зокрема, орегано, кмин, карі, інші. Дозволили мінімум: куркума, паприка, сіль — все це обговорювалося.
— Що означає “гнучкий перехід” до якісного харчування, як пропонує реформа МОНУ?
— До прикладу, поступово зменшуємо кількість цукру, з 50 г до 21 г. Це в середньому, бо є різні рівні: для дошкільнят, середнього віку і т.д. Також зменшили вживання солі. Тобто, до борщу, скажімо, не даємо “стару” норму солі, намагаємося вийти на 4 г солі в розрахунку на одну дитину на день. Можливо, це ще незвично, але необхідно. І такий гнучкий перехід дає можливість поступово призвичаювати дітей до правильного, якісного харчування.
— До міністерського переліку заборонених продуктів потрапили сосиски, до прикладу. Але ж вони подобаються дітям…
— Сосиски діти як їли, так і їдять дома, хоча користь мінімальна, враховуючи їх склад. Замість них ми пропонуємо куряче філе. Запечене, з паприкою, відварене. Дітям подобається. І, взагалі, подобаються нові страви, як-от, нагетси. Меню складається посезонно, і страви не повторюються. Те ж філе є асортименті з 20 страв! Ми розробили 4-тижневе меню, до нього ввели чахохбілі, курку по-італійськи, котлету по-міланськи, рулети. Це все страви з філе! Тобто, хочеться урізноманітнити і показати дітям, що це може бути цікаво.
— Діти можуть обирати все за бажанням?
— Ні, на вибір поки не можуть, але якщо раніше було двотижневе меню, то страви повторювалися: перший-третій тиждень, другий-четвертий. Тобто, два види меню на місяць. Тепер меню чотиритижневе, і страви щотижня інші, не повторюються.
— Шкільні сніданки і обіди, ставши якіснішими, від цього подорожчають? Чи ціна залишиться? Вона однакова для всіх шкіл, чи кожний заклад формує власну?
— Обіди визначає кожна школа окремо, сніданки ми маємо з бюджетних коштів – 16 гривень, це без націнки. Зараз ми, на жаль, зіткнулися з проблемою: ціни на продукти зростають. До кінця року в бюджеті були прораховані кошти, це, в середньому, 16 гривень. Щоб дотриматись норм, які є в 305-й постанові, нам буде важко вкластися в таку ціну.
— Наскільки готова матеріальна база сільських закладів тергромади до нової організації харчування?
— Ми постійно моніторимо цей процес. Сільські заклади освіти мають скромнішу поки що базу харчування, і її потрібно оновлювати. Переважно, ще застаріле обладнання, потрібні витяжні системи, інше оснащення, але люди стараються працювати по-новому! Ми плануємо проводити тренінги, майстер класи, де допомагатимемо нашим кухарям освоювати нові тенденції в харчуванні, обмінюватися досвідом. Зараз ми активно створюємо групу у Вайбері, де кухарі будуть спілкуватися, вчитись. Адже чимало із введених до шкільного меню страв ще не готували для дітей. А в пропонованому переліку їх 160! І все це все, підкреслюю, прописується, перевіряються Держпродспоживслужбою.
— Чи готові до змін постачальники, виробники? Які головні вимоги до них?
— З постачальниками постійно ведемо переговори, з багатьма працюємо впродовж років: це й місцеві, і з інших регіонів. Критерій — не географія, а якість і ціна. При департаменті освіти і науки це контролює тендерний комітет. Обов’язково перевіряємо всі вихідні дані, сертифікати якості, консультуємося з юристами, експертами. Щодо місцевих виробників, то в нас тісні партнерські контакти з Хмельницьким хлібозаводом, Деражнянським молокозаводом, ТОВ“Деражня-Агро”, овочі і фрукти постачають приватні підприємства, фермерські господарства.
— На недавньому освітньому форумі прозвучала інформація, що дошкільні заклади переходять з чотириразового на триразове харчування, як того вимагає реформа. У чому тут доцільність?
— Санітарним регламентом прописано, якщо дитина знаходиться певну кількість годин в ДНЗ, то проміжок часу між сніданком і обідом не може бути більшим ніж 3,5 год. У 4-разове входив маленький полуденок після сну. Малюки прокидалися, полуднали, а вже за годину мали вечерю. Зараз час скоригували, цього полуденка діти вже не мають, зате є повноцінна вечеря.
Для закладів дошкільної освіти також розробили чотиритижневе меню, на основі запропонованих норм, працюємо в тандемі з Держспоживслужбою, щоб обрати найоптимальніший варіант. Хочу сказати, що зменшили норми хліба, а дали більше овочів, фруктів, розширюємо асортимент круп. Заклади моніторять, як діти реагують на нові страви.І всі заклади у цей процес активно включаються. Для цього дуже важливо професійно спілкуватися, і працівники нашого департаменту відкриті до такого діалогу.
— Як харчуватимуться діти, які потребують дієтичної їжі?
— Так, до таких дітей особлива увага. Ми розробили страви, де основа — безглютенова дієта. Розіслали інформацію з цими стравами для використання в закладах. І тут важлива співпраця з батьками. Коли дитинка потребує безглютенової дієти, мама подає відповідну інформацію медсестрі, які продукти можна, на які в меню є алергени, кухарі це враховують. І якщо діти їдять запечену рибу, запаніровану в сухарях, то ця дитина буде їсти просто запечену, без сухарів.
— Навчальний рік лише розпочався, чи повноцінно запрацювали харчоблоки?
— З другого вересня вже повноцінно працюють всі їдальні. І в той же день, коли ми зранку перевіряли харчоблоки, у першому ж закладі діти повноцінно снідали: печеня по-домашньому, овочевий салат, бутерброд з сиром, домашній лимонад…Можливо, в котрійсь школі ще не завершили тендерні процедури, десь ще немає йогуртів, десь – сиру чи певного виду овочів. Але це тимчасові проблеми, і, фактично, вже харчується і основна школа, і групи продовженого дня.
Кожного року в нас оновлюється кілька харчоблоків. І на цей рік вже закуплено чергове обладнання. Це й духові шафи, тістомісильні машини, холодильне обладнання, марміти, індукційні плити, сковорідки, котли, протирочні машини, картоплечистки Заклади отримують їх в плані черги. На це виділено 2 мільйони гривень співфінансування: державна субвенція і міський бюджет. З них 1млн 300 тис. вже освоєно. Тобто, крок за кроком ми йдемо до того, що в усіх закладах, міських і сільських, буде якісне обладнання.
— Пані Ольго, а якщо, незважаючи на всі ваші зусилля, батьки все-таки скаржаться?Якого роду ці скарги?
— В основному, хочуть, щоб їжа була якісна і різноманітна. Якщо десь меню рідко змінюється, одразу сигналізують. Коли приходять з проблемами харчування до нас, в департамент, ми намагаємося пояснити, чому саме таке має бути меню, який регламент, чого вимагає закон і т. д. А головне, щоб страви були не лише корисними, а й смачними. Ну, й мінімум відходів. Тому що по їхній кількості відразу видно, чи смачно чи не було дітям.
Замість післямови. А що ж в конкретному меню у школяра? Поцікавилась цим в 17-ому ліцеї, де харчується майже тисяча учнів, і про капітальну модернізацію харчоблоку котрого газета повідомляла навесні. “Повноцінне харчування у нас запрацювало з другого вересня, бо першого дня було багато організаційних заходів, — розповів директор Вадим Пірог. — Дотримуємось перспективного меню і технологій, які розроблені спеціалістами департаменту освіти і науки. Меню складене на два тижні. Сьогодні обід коштує 17 гривень 10 копійок. Безкоштовно харчуються діти-пільговики, їх майже дев’яносто. Сніданок — бутерброди з маслом, рибні нагетси, сезонні свіжі овочі, фрукти, персики, лимонад. Обід — гречана каша, куряче філе відварене, свіжі овочі, хліб, чай. На столах є постійно горіхи, родзинки, інші природні вітамінні добавки.
Харчується майже тисяча дітей, з них понад півтисячі початкова школа. Плюс обідають понад 200 дітей з груп продовженого дня. Тобто, із зміщеними перервами харчування триває весь робочий день. Адже доводиться дотримуватись карантинних норм: не більше чотирьох дітей за столом”.
Отже, сосисок, штучних соків, трансгенних жирів у меню вже не буде. І успіх запровадження збалансованого і, звичайно, повноцінного харчування дітей залежить не лише від міністерських постанов чи чиновників департаменту освіти, а великою мірою від керівників закладів освіти і, звісно, батьків: харчова освіта важлива для всіх.
Тетяна Слободянюк