Без категорії

МАНДРУЙМО ПРАВИЛЬНО!

З настанням літа багатьом з нас запахла мандрівочка. Ви, мабуть, подумали: до чого подорожі до мови? А до того, що багато слів, пов’язаних із так званою транспортною лексикою, і досі помічені російським слідом. Приміром, якщо скажу, що російське “отправляться” можна заміняти часом і дієсловом виряджатися, то, підозрюю, що в багатьох це асоціюється лише з одягом. Але, повірте, його просто треба почати вживати. Отож сьогодні я вирішила привернути вашу увагу до дієслова “відправлятися”. Точніше, відвернути від нього вашу увагу, натомість запропонувати для вжитку інші дієслова, які урізноманітнять і збагатять нашу мову.

а спостереженням мовознавиці Катерини Городенської, у сучасному українському вжитку дієслова відправлятися/відправитися під впливом російських отправляться / отправиться стали єдиними виразниками різних значень руху. Ми часто кажемо: Автобус буде відправлятися о 10 годині. Поїзд відправляється з другої колії; Обережно! Поїзд відправляється. Ми відправляємося в дорогу. Для кожного з названих уживань в українській мові є свої дієслівні відповідники, ми можемо сказати “автобус буде відправлятися (виїжджати) з Києва о 10 годині. Поїзд відправляється з другої колії — Потяг відходить з другої колії. Обережно! Поїзд відправляється — Обережно! Потяг рушає. Ми відправляємося в дорогу — Ми вирушаємо в дорогу. Дієслово вирушати означає починати йти, їхати. Про пароплав, потяг можемо сказати, що вони відходять. А от у дорогу можемо виряджатися, вирядитися, подаватися, податися. Отже, як бачите, замість відправлятися можемо сміливо використовувати виразніші українські дієслова: відбувати/відбути, від’їжджати/ від’їхати, відходити/відійти, рушати/рушити, вирушати/вирушити/ та інші залежно від того, що хочемо описати.
Якщо постояти на перонах наших вокзалів, то щоразу можна почути: продовжується посадка на поїзд… Чи у громадському транспорті: пасажири, прискорюйте висадку та посадку. Як зазначають мовознавці, в українській ми говоримо “сідати у вагон, автобус, на літак; заходити до вагона, автобуса, літака; впускати пасажирів до вагона, автобуса, літака”. Тому ці дії не може виражати слово посадка, бо за будовою та основним значенням воно пов’язане з дієсловами посадити, садити, що означають “закопати, закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для вирощування”. Чи можна уникнути слова посадка? Так, можна, замінивши згадані оголошення природними українськими. наприклад: Поїзд “Київ — Львів” подано на другу колію. Пасажири! Заходьте, будь ласка, до вагонів і сідайте на свої місця. Поїзд “Київ — Львів” через п’ять хвилин від’їжджає. Прохання до пасажирів не виходити з вагонів. Прибув автобус “Київ — Миргород”. Прохання до пасажирів з квитками на цей автобус сісти на свої місця. Пасажири! Будь ласка, виходьте і заходьте швидше! та ін. На думку мовознавців, зразки таких оголошень українською мовою на всі можливі випадки використання Інститут української мови НАН повинен передати керівникам залізничних вокзалів, автобусних станцій та аеропортів України. Також на тих же автобусних чи залізничних станціях можна почути оголошення, що квитки будуть продаватися по приходу поїзда (автобуса). Скажу чесно, я думала, що українською правильно буде сказати “після прибуття”, але, як зазначають філологи, правильно буде говорити “по прибутті”, оскільки в українській мові є ряд слів, які можемо і треба вживати із прийменником “по”, коли хочемо сказати, що щось буде відбуватися відразу після певної дії, чого-небудь: по завершенні, по закінченні, по обіді, по війні. Часовий же прийменник після має інший значеннєвий відтінок — “через деякий час, потім, пізніше”, тому його не можна вживати замість по у формі “по прибутті”. Російське “по приходу” можна замінити ще й підрядними частинами: як прибуде автобус, чи, коли прибуде автобус.

Отож, якщо сьогодні ми ромовляємо про подорожі, то доцільним буде поговорити про те, як же правильно писати ще один вислів. І про те, як українською перекладається з англійської all inclusive.
Закордоном і за кордоном
Закордоном — це форма орудного відмінка однини іменника “закордон” (чужі країни), пишеться разом і відповідає на запитання чим?:
v Україна розвиває наукові зв’язки із закордоном.
v Одеса вже давно стала для мешканців Росії закордоном.
За кордоном — це сполука прийменника та іменника у формі орудного відмінка однини, пишеться окремо й відповідає на запитання де?:
v Ми тривалий час перебували за кордоном.
v Сюжет про те, як поводяться наші туристи за кордоном.
Отже: лікування за кордоном, навчання за кордоном, робота за кордоном.
Якщо все одно засумніваєтеся, як треба писати, то можете подумки вставити який-небудь прикметник перед “кордоном”. Коли при цьому зміст не буде втрачено, пишіть окремо: відпочинок за кордоном (напр., відпочинок за державним кордоном), але торгівля із закордоном.
Систему готельного обслуговування, коли харчі та алкогольні напої внесено до вартості проживання (англ. — all inclusive), слід називати українською мовою все враховано, а не все включено.

Замість”поступати”

Дієслово поступати подібно до згаданого дієслова “відправлятися”, як той бур’ян, надійно закріпилося у нашому повсякденному мовленні, витіснивши багато інших, правомірних і питомо українських слів і висловів. Давайте поглянемо, як його можна і треба замінити. До прикладу, замість “хіба можна так поступати?” Краще скажіть “де ж таке робити?”. Замість “поступати по-дитячому” — поводитися, як дитина. Російські словосполуки “действовать по собственному усмотрению”; “поступать по-своему” перекладаємо: діяти на власний розсуд; діяти на свій розсуд; ходити своїм робом. Замість достойно поступати, вести себе достойно, слід казати — поводитися гідно. Російські вислови “обходиться хорошо с кем; поступать хорошо с кем” перекладаємо як поводитися добре з ким. А поступить благородно, правильно — чинити благородно, чинити правильно. Речення “До нас поступає багато звернень” українською слід побудувати так — до нас надходить багато звернень. Отже, коли хочемо сказати про якусь дію, тоді дієслово “поступать” замінюємо словами чинити, поводитится. До навчального закладу ми вступаємо. Вступаємо також до спілки, партії. Коли хочемо сказати, що щось прийшло на місце призначення, послуговуємося в таких випадках дієсловом: надходити.

Зручність чи вигода?

Ну і якщо під час відпустки ви заплануєте винайняти будиночок чи оселитися в готелі, то зазвичай у таких випадках, коли нас хочуть переконати у комфортабельності житла, кажуть, що воно з усіма зручностями. І мало хто знає, що в українській мові для позначення такої от ситуації слід послуговуватися іншим зворотом і казати не квартира з усіма зручностями, а житло, квартира з усіма вигодами. Річ у тім, що російське слово удобство українською перекладається двома трохи різними за значенням словами: зручність і вигода. Почнемо зі зручності. Це слово передбачає, що йдеться про добру пристосованість для чого-небудь; приємність і легкість у користуванні; про відповідність певним вимогам. А от слово вигода означає сприятливі умови; комфортність; обладнання, що створює певні зручності для побуту людини. Відчуйте різницю у значенні цих наче б схожих слів на прикладі таких от речень. “Ці меблеві ручки поєднують елегантність і простоту форми зі зручністю у використанні”. “Голубенко перейшов на другий борт і сів, приємно відчувши велику зручність білих пароплавних крісел” (Г. Епік).
“Ви маєте де спати? — прошепотіла мені на вухо корислива адміністраторка. — У мене є дешева кімната зі всіма вигодами. Нічого зайвого”.
Кімната виявилася великою, обшитою пахучим деревом. “Всіма вигодами” було одне гігантське ліжко: і справді — “нічого зайвого” (С.Андрухович).
До речі, про слово вигода. З наголосом на першому складi воно означає користь, зиск, прибуток. “Об’єднання людей не задля якоїсь вищої цілі, а для персональної вигоди рано чи пізно стає кримінальним” (О.Забужко). Це ж слово з наголосом на другому складi означає, як ми вже говорили, зручнiсть, добру обладнанiсть житла, комфортабельнiсть. Крiм значення й наголосу, слова вигода i вигода вiдрiзняються й формою родового вiдмiнка множини: вигiд (комплексний метод виробництва дає багато вигiд) i вигод (у квартирi багато вигод).
На завершення можу сказати те, з чого починала. Часом деякі слова чи вислови, про які ми раніше не чули, видаються нам незвичними, дивними, навіть програшними порівняно з російськими. Насправді, все це наше упередження. Тому що решта нічим не гірша від здачі. Так як і квартира з вигодами ні в чому не програє квартирі зі зручностями. Різниця в тому, що перші — це слова, які відповідають нормам української мови. То чому ми маємо соромитися їх вживати?

Наталя Захарчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *