Минулого вівторка в Молодіжному парку шукали квітку папороті, плели віночки, стрибали через вогнище і не тільки – святкували древнє словʼянське свято Івана Купала. В цей день наші предки Івана купали – у водоймах очищали душу від нечисті. Звідси й назва. Свято символізує найвище сонцестояння та розквіт природи. З цим святом пов’язано чимало обрядів, легенд та вірувань. Вважалося, що в ніч із 6 на 7 липня усі повелителі природи зʼявляються людям. З води виходить Русалка і Водяний, з лісів Мавка та Лісовий. Предки вірили, що саме в цю ніч у лісах можна знайти квітку папороті, яка сяє у темряві. Той, хто її знайде, буде щасливим.
От і хмельничани квітку щастя шукали. Театралізоване дійство “Папороті квітка любов’ю палає” організувало для них міське управління культури і туризму. Сцену на березі Південного Бугу запалили народні танці міських хореографічних колективів. А річкою проплило судно, яке пускало кольорові феєрверки.
А, коли сутінки огорнули все довкола, палаючу квітку папороті нагадував вогонь театру вогню і світла “Zlights” міського Будинку культури.
Традиційно на Купала юнки плели віночки, які пускали за течією. Куди віночок допливе, звідти й судженого чекати. Майстер-класи з плетіння віночків організували міські флористи та жіночий рух “За майбутнє”
“Запросили майстриню, яка розкрила усі секрети плетіння українського вінка. Адже кожна квітка в ньому має своє сакральне значення. Як і стрічки, які вплітаємо у вінок. Кожен колір – окремий символ, наприклад червоний – любов”, – каже учасниця жіночого руху Аліна Вітязь.
Не обійшлися купальські забави й без пісні. На фоні велетенських українських вишитих рушників співали колективи-народники міських мистецьких шкіл. Водили хороводи, розповідали у піснях про стародавні українські обряди.
Сила-силенна люду зійшлася на свято літнього купальського вечора. Розважалися біля сцени, частувалися смаколиками, фотографувалися на красивих фотозонах.
Ірина Саілй