Полудень літа хоч і «перетяг» на себе червневу спеку, та в перші дні липня, нарешті, нагадали про себе й дощі. Урожайна пора! Бо нових барв у яскраву палітру заквітчаних заміських лугів, міських клумб щедро додали гори сезонної продукції на ринку. Отож, що по чім у першу неділю липня на центральному продовольчому ринку ТОВ ТСЦ «Кооператор»? Полуниця вже фінішує урожаєм, і якщо у минулу неділю її ще можна було придбати за 25-30- грн, то вже з 1 липня – найменше по 45 і – до 65 грн. Прилавки вгинаються від пірамід абрикосів, слив, нектаринів, хурми і т. д. Огірочки, один в один – по 12 грн, яскраві помідори стартують від 20-ти, кабачки – 8-12 грн… Від цієї райської щедрості очі розбігаються.
-Жіночко, от не треба м’яти пальцями сливу! Її з Іспанії привезли для чого? Щоб ви тут зім’яли?
- Я просто дивлюсь, пробую, чи не тверда.
- Ви ціну бачите? – продавець показує на цінник, на якому вказано: «75 грн»: – Я її потім що, сам їсти буду?
Справді, сливи чудові на вигляд. Але ціна, дійсно… І абрикоси поки що тримають таку ж висоту -75-80 грн. А це ж не м’ясо…- сказала б моя мама. Бо для неї все, що з землі проростає, чи на дереві вродить – то все Бог дає. А ось щоб сало-м’ясо мати, треба праці й сили докласти, тобто, вигодувати.
А по чім, до речі, м’ясо у розпал літа? І чи безпечне воно, коли надворі асфальт плавиться? І, взагалі, чи не розслабила надто нас карантинна «зелена» зона? Переповідати, як ми, покупці, ходимо по ринку, немає потреби. Кожен за час карантину хоч кілька разів, але побував там. І хоч на усіх входах чергові чемно просять «одягніть масочку, будь ласка», і поруч на столику – антисекптик, «масочки» теліпаються в багатьох на підборіддях, ледь контролери залишаються позаду. «Та ви що, я ж задихнуся! Яка маска, он, плюс 32!» – чомусь більшість із нас вважає, що вірус у спеку якщо не дохне, то, точно, слабшає.
Але, до честі продавців, майже всі – «замасковані». Звикли. А карантинний час багатьох примусив кардинально змінити життя. І це стосується й бізнесу.
Ось що розповіла Наталя ЯМБОРКО, директор центрального міського продовольчого ринку: - Звісно, у період карантину і адміністрації ринку, і продавцям важко працювати. Особливо, коли спека сягає 35-40 градусів. Але ми змушені дотримуватися карантинних правил. Насамперед, це постанова №34 МОЗ України. Тобто, ми всі з першого дня дотримуємося визначених норм безпосередньо для продуктових ринків. І чергові стоять на кожному вході, нагадують покупцям одягати маски, є і антисептики, і дистанція. Я спостерігаю за роботою наших продавців і можу сказати наступне: багато хто почав по-іншому пристосовуватись до нових умов праці. Дехто поміняв свого постачальника, хоч і більшість попередніх виробників також повертаються до наших продавців. Виходимо з ситуації по-різному, аби забезпечувати наших хмельничан якісною продукцією, врешті, щоб люди, які працюють на ринку, могли утримувати свої сім’ї. Чи з’явилося у нас більше місцевих виробників? Так – з районів нашої області, з міста.
Місця вистачає всім, і це створює здорову конкуренцію, що не може не подобатись покупцям. З’явилась й інша цікава тенденція: люди, які раніше продавали одяг на речовому ринку, приходять до нас, на продуктовий. Уже декілька сімей зайшло, вони і вирощують, і реалізовують власну домашню продукцію. Це парникова зелень, огірки, які вони постачають з травня. Також займаються полуницею. От це саме ті сім’ї, які з одягу перейшли на вирощування і реалізацію продовольчої продукції. Тобто, люди починають мислити по-новому, шукати нові шляхи в бізнесі. Це також – уроки карантину. - А чи зросли вимоги до продавців м’ясо-молочної продукції, до прикладу?
- Вимоги ті ж, які були: кожні три години – дезинфекція свого робочого місця. Це і ваги, і ножі, і дошки. На кожному робочому місці – антисептик, якого перед карантином не було.
Серце якісної роботи – лабораторія експертизи. Ніна БАЧМАГА, завідувачка лабораторії ветсанекспертизи №1 Хмельницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби розповідає: – Основне завдання нашої лабораторії не допустити до реалізації небезпечної і неякісної продукції. - А оті люди, що стоять з молочною і м’ясною продукцією по стихійних ринках, під відкритим небом – це ті, яких ви «відбракували», чи з інших причин?
- З різних. Хтось не хоче до нас йти, бо незручно добиратись, хтось знає, що має неякісний, фальсифікований продукт, який на ринок не потрапить, бо тут суворий контроль. До нас нерідко в лабораторію приходять анонімно журналісти з купленою продукцією на стихійному ринку, у супермаркеті, і в нас. І виявляється, що та продукція, яка придбана на стихійних ринках, переважно, фальсифікована.
- Як вам вдається додержуватись суворого санітарного контролю? Вистачає працівників, засобів для аналізу?
- Завдяки тісній співпраці з адміністрацією ринку ми досягаємо якісних показників роботи. Жоден контролер не надасть торгового місця без санітарно-ветеринарної експертизи. Якщо, не дай Боже, хтось з продавців самочинно зайняв місце в павільйоні, його позбавлять торгового місця назавжди, а продукцію вилучають. А хто законно хоче продавати свою продукцію, насамперед проходить лабораторну експертизу. Без лабораторії продуктовий ринок просто не може існувати! Як відбувається експертиза? Як тільки надходить м’ясотуша, ми вимагаємо від продавця супровідні документи. Тобто, спочатку ветеринарний лікар надає довідку про те, що тварина була здорова і допущена до забою. Продавці повинні мати санітарний паспорт на себе і на транспортний засіб, який ми додатково також обстежуємо. Щоб не було так: ввечері десь возив сміття, а вранці – м’ясо на базар. І тоді вже проводимо свою експертизу. Одна м’ясотуша – близько 15 хв. А окреме м’ясо – швидше. Для цього працює у нас 10 спеціалістів. Виходимо на роботу набагато раніше, ніж покупці, щоб встигнути провести необхідні аналізи і надати висновки.
- Зараз надворі надзвичайно висока температура. Чого найбільше остерігаєтесь?
- Спека «сприяє» багатьом збудникам: і сальмонелі, і кишковим паличкам, і тій самій «сибірці», іншим різноманітним бактеріям. Ось буквально в передостанню неділю червня забракували одну свинячу м’ясотушу, бо був сторонній запах – сечі. Наступної неділі цей господар привіз дві туші – і обидві повернули, бо були зіпсовані. Тобто, тварин зарізали, але туші не зберігали в холодильнику. І поки вранці довезли до лабораторії – все зіпсувалося. Звичайно, допуску до реалізації не може бути й мови. За цим стежимо особливо суворо. Продукція у нас реалізується не більше двох діб. Загальний термін реалізації -72 години: 24 години дається на те, щоб тварину зарізати, взяти довідку і доставити в лабораторію. Решта 48 годин – для реалізації. Якщо не продали протягом одного робочого дня – на ринку є холодильники, і в присутності працівників лабораторії продавець там залишає м’ясну продукцію. Якщо наступного дня не допродали, то всю решту продавець забирає додому.
- А ось наймасовіша сезонна продукція – фрукти, овочі, ягоди – також підлягає такому суворому контролю?
- Обов’язково, бо цього вимагає закон про ветеринарно-санітарну медицину. Рослинна продукція, як правило, перевіряється на надлишковий вміст нітратів. Лісові ягоди і гриби – на вміст радіонуклідів. І цього року вже були випадки з надлишком нітратів. Така продукція була вилучена. І підкреслюю: контролер надає робоче місце лише після лабораторної експертизи.
- Пані Ніно, цього року дуже особлива полуниця – величезна, тиждень не псується в холодильнику. Це нові сорти чи якісь «хитрощі» довговічності?
- Так, постійно з’являються нові сорти. Але часто саме в оцих гігантських полуницях ми виявляли надлишковий вміст нітратів. Зокрема, в полуниці закордонного виробництва, турецькій. Українська вся була доброякісна. Херсонська, закарпатська, чернівецька, і наша, хмельницька – в сучасному пакуванні, в євротарі, що дозволяє їй довго бути свіжою, не травмуватись під час транспортування з полів. Кожен підприємець зацікавлений нині, щоб його продукція витримала конкуренцію, була якісна, користувалась попитом. Це і євротара, і сортування, тобто відбраковування гнилої ягоди , некондиційної і т. д.
- На які ягоди, фрукти зараз розпочався сезон?
- Є ще полуниці, «пішли» абрикоси, черешні, тобто кісточкові. Масово дозріли чорниці у Шепетівському районі, їх у ці дні дуже багато на ринку. Ми перевірили шепетівську чорницю на вміст радіонуклідів, зокрема на цезій-137, і при нормі до 500 бекерель на кілограм виявили всього …56. Тобто, абсолютно чиста ягода.
Нітратну норму витримують українські помідори, хоч багатьох насторожують їхні великі розміри. А ось перевищення виявили у …столовому буряку. Неконтрольоване внесення азотистих сполук, тобто міндобрив, спричинює накопичення нітратів у коренеплодах. На жаль, зараз вирощування приватної сільськогосподарської продукції не контролюється: чим підживлюють, в якій кількості – не відомо. І якби лише буряки: от, стоїть пшениця зелена стіною, покропили – вона вже жовта наступного дня. Жодна лабораторія на ринку не встигає за сучасними технологіями прискореного вирощування! Тому не забуваймо, купуючи продукти: береженого Бог береже. - Які Ваші рекомендації?
- Треба якнайбільше споживати сезонної продукції. Цього правила я дотримуюсь особисто. І ще прохання до містян: зараз пройшли дощі, знову з’являться гриби. Не збирайте їх будь-де. Це небезпечно. До нас приходять люди, просять перевірити знайдені гриби: десь за гаражами, у дворах, у лісосмугах. У таких випадках хочеться просто запитати: «Люди, ви не маєте більше що їсти?»
Справді, риторичне запитання. І можна додати єдине: справді, липень багатий на продукти, на їжу, але не спокушаймося «стихійними» покупками з асфальту: зекономлені гривні можуть «обрости» незмірно більшими витратами від походу до аптеки чи й лікарні. Здорового нам усім літа!
Тетяна Слободянюк