А зараз дещо про вивіски. Помилки у них обурюють особливо. Бо як сказала колись гостра на язик Фаїна Раневська: зіграти в поганому фільмі — все одно, що плюнути у вічність. Так само із з надрукованим словом, з тим, що ти будеш бачити щодня. Наприклад, назви магазинів. Перелічу зараз те, що є у нашому місті: “Носорог”, “Таврия”, “Іріс”. Особливо обурює “Носорог”, адже маємо їх вже цілу мережу. Мені важко збагнути, як така груба помилка могла стати нам перед ясні очі. Невже перед тим, як пустити у світ, ці назви ніхто не редагує? Прикро, якщо так. Тому що побачене стократ мимохіть осідає в голові, не згледишся, як почнеш повторювати…
До речі, якщо говорити про назви магазинів, я не згадала ще одну. Назву нашого торговельно-розважального центру “Оазис”. Подумаєте: а з нею вже що не так? Ось що пише у своїй збірці “Культура слова” мовознавець Олександр Пономарів: “У грецькій мові з її двома літературними традиціями багато слів існує в двох формах: krise, krisis; oase, oasis; these, thesis. Російська мова віддає перевагу утворенням на -ис (кризис, оазис, тезис), а в українській краще прищепилися варіанти з -а: криза, кризовий, теза, тезовий. Щодо слів оаза й оазис, то в красному письменстві вживаніше перше: “Високі стрункі пальми росли під палючим сонцем. То була оаза серед пісків пустелі” (журн.); “Тепер Кирило ходив уже не сам — панна Устя знала чудові куточки, оази квіток” (М.Коцюбинський). У пресі використовують обидва слова. Але з огляду на поширенішу в нашій мові модель (криза, теза) слово оаза має стати основним у всіх функціональних стилях”. Уявляєте, якби цей центр назвали “Оаза”? По-перше, гарно звучить. По-друге, яку б просвітницьку роботу зробили одним махом. Тому що, як я вже говорила, ми — хоч не хоч — відтворюємо те, що бачимо, чуємо щодня. І ось так це красиве слово природним шляхом легко б увійшло у наше мовлення, натомість “оазис” вже різав би слух, як ріжуть багатьом з нас його браття з латини: кризис та тезис. Хіба не так?
І на завершення ще про одне слово з частинкою “ріг”, де часто робимо помилку, але вже не в “розі”. Йдеться про назву сузір’я, яке зазвичай називаємо Козеріг, або Козерог. Правильно ж буде Козоріг. Тому що складні слова типу: зорепад, снігопад, землетрус, як бачите, можемо утворювати з допомогою двох посередників: о або ж е. Якщо кінцевий приголосний першого слова буде твердий, як у слові коза, то пришиваємо його до наступного слова через голосний О.
І, повертаючись до “Носорога”. Їй-бо, сама була свідком почутого. Вуличкою в напрямку до обласної бібліотеки ідуть мама з дівчинкою. Напроти них вивіска, де великими літерами жовтим по синьому написано “Носорог”. Минаю їх і чую, як мама вголос озвучує своїй малечі — “Носоріг”. Дрібниця, а приємно! Маю ж я закінчити на оптимістичній ноті.
ПІДСТУПНІ РОГИ
