Сьогодіні, в третій четвер травня, відзначаємо міжнародний День вишиванки. Весь світ знає: вишиванка — наш національний символ, краса, гордість! Вишиванка робить українців впізнаваними на всіх континентах. Традиційно в цей день масово одягають вишиванки, влаштовують різі акції. Але згадаємо минуле вишиванки, як народжувалася вона на світ, щоб стати такою величною.
Щоб душу було за чим сховати, предки мали ой як потрудися. Перш, ніж сорочка потрапляла в скриню, проходило чимало процесів, часу.
У народі казали: “Cій льонок, як лежить льодок”. Сівба волокнистих культур розпочиналась ранньою весною і тривала до початку літа. Вичісування волокна та прядіння ниток у господарському календарі завжди припадали на осінь. Готове полотно вибілювали або золили.
У музеї історії міста зберігся ткацький верстат ХІХ століття. Минулоріч його воскресили після довготривалого відпочинку. Як на ньому робити тканину з ниток, показала відома хмельницька художниця, викладачка міської дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Надія Борецька.
“Памʼятаю, як моя бабуся мочила і сушила льон для ткання, виполіскувала полотно у чистій проточній воді — потім так пахло! З полотна виготовляли різні частини народного костюму. Оздобою слугували ткані або вишиті орнаменти. Саме вони надавали одягу святковості та неповторності. В Україні відомо понад 100 видів вишивок. Основним способом вишивання на Поділлі була низь. Цією технікою вишивають із тилу полотна, а після з лицьового боку настилом додають трішки барв. Всю любов та душу українське жіноцтво вкладало у вишиванку. Мали оздоблену сорочку на всяку потребу, як діти народжувалися, як родичі йшли у засвітки, як доньку віддавали, як до церкви йшли, на будень… Кожен своєю вишиванкою гордився, красувався. На всій землі українській вишиванку носили, тож і сама Україна з вишиванкою почала асоціюватися, цей одяг став національним символом. Кожен стіжок — доля людська, праця, історія.
Хай нині вишиванку одягаємо не щодня, але вона — наш національний одяг, мітка, яка єднає народ. Одягаймо вишиванку, щоб пишатися її красою і тим, що ми — українці!
Марина Зіновєва