Не таємниця, що тварини часто поводяться людяніше, ніж ми, люди. До сліз вражає історія безпорідної Буржуйки та її сина Рекса.
Хмельничанин Олег Венгер близько 15 років тому на дачному масиві вподобав безпритульне цуценя. Сусіди- дачники спершу назвали його Буржуєм, адже мав буру шерсть, наче ведмежа. Та згодом виявилося, що це не улюбленець, а улюблениця! Дворовий кудлатик так полюбив Олега Вікторовича, що той не міг не забрати цуценя з собою. Щасливий господар із дружиною доглядали й любили Буржуйку, можливо, краще та дужче, ніж дехто своїх породистих красенів.
Але за два роки сталося лихо. Неуважний водій збив Буржуйку під час її прогулянки. Наслідки від удару автомобіля стали фатальними. Буржуйка окалічіла на задні лапки, спершу й хвіст був паралізований.
“Ветеринари казали, що з такими травмами Буржуйка довго не проживе, хоч зробили все від них залежне. Але ми з дружиною не здавалися. Навіть на голковколювання собаку возили, лікували п’явками. Хоч лапи не почали ходити, зате задня частина тіла трохи ожила, поволі зарухався хвіст”, — розповідає господар.
Кривдник песика, не бажаючи визнавати провину, опинився в суді. Сплатив штраф у тисячу гривень. Цих коштів не вистачало навіть на спеціальний візок для пересування собачки. На той час якісних пристроїв в Україні не було, доводилося замовляти американський, який коштував вісім тисяч гривень. Тоді це були великі гроші, але господарі для улюблениці зробили усе можливе.
Спершу, коли була молодшою та жвавішою, Буржуйка могла пересуватися на візку самотужки. З роками їй стало важко. Допомагав господар, тягнув за повідок, щоб їхали колеса візка. А потім сталося справжнє диво. За повідок зачепився тринадцятирічний син Буржуйки — Рекс (нині він сторожує двір будинку, де мешкає Олег Венгер). Син смикнув за повідок і потяг маму за собою на прогулянку. З тих пір так і гуляють містом: Олег, його Буржуйка на візку та запряжений у візок Рекс. Видовище завжди вражає перехожих, особливо, коли Рекс возив маму сніжними насипами, не відпускаючи повідка!
Рекс та Буржуйка, справді, поводяться, як рідні, горнуться один до одного. Обидва дуже привітні до людей. Вони так жалісно дивляться у вічі, просяться, щоб їх погладили чи почухали за вушком. І зовсім не гавкають, не кусаються, якщо відчувають добру людину. Обидва пси щеплені, доглянуті, мають паспорти.
Товариський Рекс взагалі не може без людей. Його знають всі в дворі, а також діти сусідньої школи. То ж щодня ситий і приголублений.
Домосідка Буржуйка, попри свою недугу, теж щаслива, бо мати такого дбайливого помічника для “дволапої” — неабияке везіння.
Жили б собі щасливо пси та господар, якби вкотре Буржуйку не травмувало авто. Після першої аварії це ставалося двічі. Знову доводилося купувати новий візок. Останній наїзд стався нещодавно, залишилися погнутими колеса. Буржуйка, на щастя, не дуже постраждала.
“Сил не вистачає на цих “безголових” водіїв, які не дивляться під колеса. А сліз не вистачає, коли бачиш, як вкотре мучиться твій улюбленець. Відколи померла дружина, Буржуйка для мене стала найріднішою, після сина. Живемо разом дружно, ще маю двох котів, яких теж підібрав у дворі. Буває, обсядуть мирно Буржуйку — ідилія!”, — розповідає Олег Венгер.
Прогулянки втрьох набережною, спортивними майданчиками, парками міста загартовують господаря, Рекса та Буржуйку. Щодня проходять по три години. Цікаво, що влітку Буржуйка дуже любить плавати, борсаючись у воді передніми лапками.
Тваринок, що потрапили в біду, шкода, але ще більше зворушує їхня любов та вірність. Такій любові хіба по-доброму не позаздриш?
Ірина Салій