Святковий концерт під такою назвою в обласній філармонії став завершальним акордом подільської Шевченкіани-2021.
Окрім мистецької прем’єри, відбулась традиційна церемонія нагородження лауреатів обласної премії імені Т.Шевченка.
З 1994 року цією високою нагородою відзначають діячів культури, літератури та мистецтва області за внесок у розвиток і дослідження національної культури, пов’язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Цього року її лауреатами стали хмельничанин Кузьма Матвіюк та Інна Семенків, викладачка Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтва.
Активна громадянська діяльність, патріотизм, відстоювання прав і свобод людини давно зробили Кузьму Івановича відомою особистістю нашого краю. Він – почесний громадянин Хмельницького. Репресований радянською владою за проукраїнські погляди, Кузьма Матвіюк все своє життя присвятив боротьбі за національне відродження. Тривалий час він очолює обласне товариство політичних в’язнів, репресованих і членів їхніх сімей та ГО “Захист і збереження землі”, написав публіцистичну книгу спогадів “І ми цей шлях пройшли…”, майже дві сотні нарисів та статей. І нині продовжує активно працювати.
Нові грані високодуховних музичних творів на поезії Кобзаря відкрила цього року й філармонійна Шевченкіана. Примітно, що митці нашої філармонії з особливою відповідальністю і любов’ю готують кожну зустріч з Тарасом: компонують програми з рідкісних, маловідомих раніше творів, відкривають сучасному глядачу національні шедеври світового рівня, які були заборонені радянською цензурою. 9 березня у виконанні академічного симфонічного оркестру філармонії (диригент Тарас Мартиник), хору ( хормейстер Катерина Дробіт), солістів — лауреатки міжнародних конкурсів Ольги Абакумової, заслужених артисток України Фатіми Чергіндзії та Олени Леонової та соліста Львівської опери Олега Ланового прозвучали шедеври національної Шевченкіани: кантата-поема “Хустина” Левка Ревуцького, рапсодія “Думка” Лесі Дичко та поема-кантата “Гамалія” Мирослава Скорика. Ці твори, які стали класикою національної Шевченкіани, наскрізь пронизані рідним мелосом, романтикою поезії молодого Тараса, і нині хвилюють, надихають силою і глибиною незнищенної української любові.
Тетяна Слободянюк