У фокусі

Їхньою рукою водить сам Господь

Виставку з 38 ікон та біблійних сюжетів присвятили різдвяним
святам учні Хмельницької школи іконопису “Нікош”. Заклад базується на візантійській техніці письма, яку використовували
майже дві тисячі років тому, і є єдиним в Україні.

Свої роботи учні школи іконопису виставляли в дев’яти країнах світу, в золотій залі держфонду культури в Києві та в рідному місті. Проте цього року вона особлива, адже серед 38 ікон — 10 ликів святих відвідувачі побачили вперше. Одна з них “Різдво Христове”, написана ученицею Лілею Михайлишиною. Ця робота в центрі виставки вражає дрібними деталями, де на тлі приходу волхвів виписана кожна зірочка, а весь сюжет зливається в єдину гармонію, яку доповнює канонізована гама кольору. Поруч “Новозавітна трійця” — робота Олега Бондаря. Образ Отця, Сина і Святого Духа тонко поєднуються з різними елементами архітектури сюжету. Втім, за словами автора, найскладніше було створити візуальний об’єм кольору. Щоб перейти з темного в світлий тон, нанесено до 150 шарів фарби.
Нелегко було написати й ікону Божої Матері Семистрільної, що також увійшла до святкової експозиції. На відміну від традиційних темних кольорів, вона виконана у червоних тонах.
Мистецтво іконопису опановує в школі понад півсотні учнів — усі віруючі різних конфесій. Сівши за мольберт, кожен читає молитву, лише тоді до рук бере пензля. Щоправда, це вже останній етап. Щоб оволодіти професійною технікою з використанням темперних фарб та сусального золота, спочатку учні пишуть ікони олівцем. Потім вчаться готувати дощечку для майбутньої роботи. Її складають з декількох десятисантиметрових шматочків, які до цього сушились 5-6 років, забивши перемичку в ластівчин хвіст. Причому кожен робить це власноруч. Дощечка три рази шліфується і коли вона остаточно відполірована, проходить процес моріння, наноситься зображення. Далі робота з фарбами. Коли письмова робота завершена, її покривають лаком.
Таку методику написання ікони засновники школи — подружжя Наталя та Микола Бенедищуки привезли з Греції, навчаючись там в іконописця Костаса Георгіадіса. Тож візантійський стиль, який вважається класичним, тут домінує. Відтак життя таких ікон в середньому складає 500-600 років.
Окрім канонічних ікон, виконаних у візантійській традиції та побудованих на лініях та на зворотній перспективі, на виставці представлені й роботи у більш живописній техніці — академічній.
Діятиме виставка ікон учнів та викладачів школи іконопису “Нікош” до Водохреща — третього найбільшого свята, яким завершується цикл різдвяних свят.

Ольга Сєргєєва

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *