Співрозмовник: Надія БАЛАБУСТ,
в.о. директора департаменту освіти та науки Хмельницької міськради
11 січня, згідно з постановою уряду “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” №1236, відповідно до якої забороняється відвідування учнями закладів загальної середньої освіти з 8 до 24 січня, освітні заклади України розпочали навчання в однакових умовах: дистанційно, включно до 22 січня.
І хоча громадськість і досі бурхливо обговорює наслідки карантинних обмежень для всіх сфер життя, погодьмося: саме шкільний локдаун є одним із наймасштабніших за тими викликами, які він диктує безпосередньо школі, батьківській громаді і владі: центральній і місцевій.
Онлайн освіта зламала стереотипи класичної освіти, поставила на порядок денний одразу багато завдань, які потрібно виконувати майже одночасно: створення необхідної методичної, наукової, матеріально-технічної бази, нових сучасних освітніх інституцій, збільшення фінансової підтримки школи як з боку держави, так і недержавних структур, підвищення цифрової грамотності педагогів, особливо середнього та старшого поколінь, брак досвіду колективного навчання онлайн, низький рівень доходів більшості українських сімей для забезпечення робочого місця дітей-школярів тощо. Набутий з початку весняного карантину досвід переконав, що дистанційне навчання — вже не віддалена стратегія, а реальність сучасної школи, яка одночасно і вчить, і вчиться.
Як розпочався другий семестр у хмельницьких освітніх закладах? Про особливості нинішнього дистанційного старту розповідає в.о. директора департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради Надія БАЛАБУСТ:
— В усіх школах обласного центру та сіл Хмельницької об’єднаної територіальної громади зимові канікули розпочалися та закінчилися одночасно. У вересні за парти сіли понад 35 тисяч учнів міських загальноосвітніх закладів. А вже з січня розпочали навчання майже 37 тисяч осіб, адже на більше, ніж півтори тисячі школярів, поповнилася міська шкільна мережа за рахунок приєднання 24 населених пунктів до міської ОТГ. Також поповнилась педагогічна громада, яка наразі становить приблизно чотири з половиною тисячі педагогічних працівників. Звісно, у цій освітній трансформації дуже важливо, щоб усі заклади освіти новоствореної територіальної громади працювали злагоджено та надавали освітні послуги якісно.
До можливого запровадження дистанційного навчання у школах громади педагоги почали готуватися ще влітку, освоювали електронні освітні платформи, онлайн сервіси та інструменти для організації дистанційного навчання. Міністерство освіти і науки розробило відповідні рекомендації щодо організації навчання за допомогою технологій дистанційного навчання у зв’язку з карантином. Окрім того, заклад освіти має автономію, тож може сам визначати у своїй освітній програмі форми організації освітнього процесу для забезпечення дистанційного навчання (навчальні заняття, консультації, вебінари, онлайн форуми, віртуальні екскурсії тощо).
— Які форми дистанційних занять, тривалість уроків, які методики і рекомендації є обов’язковими, а які вчитель обирає самостійно?
— При дистанційному режимі роботи вчителі мають забезпечувати синхронну та асинхронну взаємодію учнів під час занять. Зокрема, у синхронному режимі вчитель та учні можуть одночасно перебувати в електронному освітньому середовищі або спілкуватися за допомогою онлайн засобів. Яка тривалість занять? При навчанні за допомогою дистанційних технологій тривалість навчальних занять має зберігатись: 35 хвилин для першого класу, 40 хвилин — для 2-4 класів, 45 хвилин — для 5-12 класів. Обмеженню підлягає лише час безперервної роботи учнів з комп’ютером. Згідно з новим Санітарним регламентом для першачків він становить не більше 10 хвилин; для 2-4 класів — більше 15 хвилин; для 5-7 класів — не більше 20 хвилин; для 8-9 класів — 20-25 хвилин; для 10-11 (12) класів на першій годині занять — до 30 хвилин, на другій годині занять — 20 хвилин. Також дуже важливо під час роботи з технічними засобами навчання проведення вправ з рухової активності та гімнастики для очей. Тому навчання потрібно поєднувати з активним відпочинком, для цього можна збільшувати тривалість перерв між уроками. Як цікаво і якісно подавати навчальний матеріал — учитель обирає самостійно.
— Учитель протягом уроку має особисто проводити заняття, використовувати власні методики, чи може користуватись послугами Інтернет ресурсів, онлайн платформ, YouTube чи Google тощо?
— Звісно, учитель може використовувати напрацювання, які є в освітньому інформаційному просторі, головне, щоб заняття було насиченим і цікавим. Проведення заняття у синхронному режимі потребує від учителя ретельної підготовки, адже необхідно врахувати всі особливості такого заняття, зокрема заздалегідь окреслювати для учнів необхідні на уроці посібники, приладдя, щоб не витрачати на це час на уроці. Окрім того, під час синхронної роботи потрібно домовлятися про формат спілкування: як піднімати руку, чи мають бути увімкнені камера і мікрофон тощо. Напрацювань є чимало і більшість педагогів уже визначилися із найоптимальнішими формами роботи з класом у такому форматі.
— Чи всі хмельницькі педагоги достатньо забезпечені медіаресурсами?
— При потребі організації робочого місця для проведення уроків за допомогою дистанційних технологій педагог у першу чергу повинен звернутися до керівника. У кожному закладі освіти є ресурс комп’ютерної техніки, комп’ютерні класи, за допомогою яких можна вирішити це питання.
Над покращенням якості онлайн навчання постійно працюють усі наші заклади освіти. Багато цікавих напрацювань є у НВК №№2, 10, гімназії №1, ТБЛ, ліцеї №15 тощо.
— З січня МОНУ розпочало підключення шкіл до безкоштовного сервісу електронних журналів та щоденників. Чи запрацюють вони в цьому семестрі в хмельницьких школах?
— Після періоду тестування е-журналів та е-щоденників Міністерство надало доступ до цього сервісу закладам загальної середньої освіти на безкоштовній основі. Ми рекомендували закладам освіти Хмельницької об’єднаної територіальної громади також його апробувати. Ще на початку 2020 року ми тестували схожий програмний продукт на платній основі, але на впровадження й обслуговування системи з міського бюджету потрібно було виділити понад п’ять мільйонів гривень. Вважаю, що таку суму доцільніше використати на придбання сучасної комп’ютерної техніки. Сподіваємось, невдовзі ми зможемо відмовитись від ведення паперових журналів.
— Як хмельницькі педагоги завершили перше півріччя цього навчального року, зважаючи на епідеміологічні загрози?
— Так, коронавірус не оминув наші школи, з початку навчального року на COVID-19 перехворіли 430 педагогів, тобто кожний десятий. На жаль, учителі так і не дочекались обіцяного центральною владою підвищення заробітної плати. Водночас з міського бюджету ми забезпечуємо виплату 30-відсоткової надбавки за престижність професії всім педагогам нашої громади. Звичайно, пандемія дуже змінила наше життя, ставлення до суспільних цінностей, до професії педагога. Тому саме освітня галузь повинна бути пріоритетом державної політики, а процес навчання — якісним, ефективним, безперервним і загальнодоступним.
Розмовляла Тетяна
Слободянюк