Мовою здоров'я

Коронавірус: ризики та перспектива

Коронавірус не вгамовується — люди продовжують хворіти на COVID-19. Про процес діагностування й лікування, про те, чи стала успішнішою наша боротьба з цією недугою, ведемо мову з начальником управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради Борисом ТКАЧЕМ.

— Борисе Васильовичу, як можете охарактеризувати ситуацію із захворюваністю на COVID-19 у нашому місті?
— Не можна казати, що захворюваність зменшилася, однак вона стабілізувалася. Так, якщо в жовтні минулого року за добу госпіталізовували по 40-50 хворих, то нині — 10-20. У той період, коли місць у лікарнях не вистачало, нам доводилося досить жорстко фільтрувати покази для госпіталізації. Нині, коли завантаження великого немає, ми ці покази навіть дещо пом’якшили.
Місць у лікарнях для хворих на COVID-19 вистачає. Так само вистачає кисню. Більше того, в останні дні 2020 року ми підвели кисень до палат у приміщенні колишнього міського протитуберкульозного диспансеру. Це наш резерв на випадок великого спалаху захворюваності.

— Чи вистачає у медзакладах медикаментів для лікування коронавірусної хвороби?
— Є основний (базовий) пакет, тобто звичайні антибіотики, фізрозчини, крапельниці тощо. Повне забезпечення медикаментами відсутнє. Немає дороговартісних препаратів. Вони надходять у невеликій кількості й одразу ж використовуються.

— Ще два-три місяці тому важко було отримати направлення на безкоштовний ПЛР-тест. А, здавши його, довго — аж до семи днів — чекати результату. Чи змінилося щось нині?
— Так, і зміни позитивні. Результат тесту нині можна отримати за день-два або й до кінця того ж дня, якщо тест здавали, до прикладу, вранці. Тепер тести роблять з допомогою трьох ампліфікаторів (в обласному центрі) й одного в Нетішині. А раніше був один на всю область.
До того ж набагато ширшим став спектр показів для здачі ПЛР-теста. Якщо раніше підставою була лише підозра на коронавірусну інфекцію, то тепер до цього переліку входять усі хворі з ознаками ГРВІ. Електронне направлення, як і раніше, надає сімейний лікар. Працівники пункту забору передзвонять до хворого й призначать, на який час приходити. Нині в місті створено 13 стаціонарних пунктів забору матеріалу для ПЛР-дослідження, які почали працювати з 4 січня. Вони, по суті, виконують функції колишніх мобільних бригад. Просто тепер хворим треба добиратися до цих пунктів самотужки.

— Чи були у нашому місті випадки повторного зараження коронавірусом?
— Те, що людина може заразитися коронавірусом повторно, уже доведено. Але в нашому місті офіційно (методом ПЛР-тестування) зафіксованих таких випадків не було.

— Борисе Васильовичу, чи вплинуло на рівень захворюваності святкування Нового року та Різдва? І наскільки ефективним буде сьогоднішній локдаун?
— Про наслідки свят ще рано говорити. Важко давати оцінку, поки не бачимо результатів. Думаю, через кілька днів картина уже вимальовуватиметься.
Що стосується локдауну (точніше, суворішого карантину), у якому нині перебуває вся країна, то я не бачу доцільності його проведення саме в цей період. Його доцільніше було б запровадити саме перед святами. І це дало б змогу уникнути масових контактів під час гулянь і розваг.

— До того ж, мені здається, люди вже розслабилися, стали безпечнішими, неохоче виконують вимоги карантину…
— Так. Багато хто ігнорує носіння масок у громадських місцях. Забуваємо про дезінфекцію рук, які раніше мили дуже часто. Так само частина не дотримується соціальної дистанції. Не варто легковажити цими правилами. Вони хоч і прості, але насправді запобігають захворюваності.
— Світ уже почав вакцинацію від коронавірусу. Ми ж поки що навіть не знаємо, на що можемо розраховувати. Наскільки, на вашу думку, ефективною у боротьбі з коронавірусом буде вакцина і коли щеплення почнеться в нашій країні?
— Дати відповідь складно. Як обіцяють і прогнозують, перші щеплення можна буде зробити уже в кінці лютого. Але знову ж таки — поки що в Україні не зареєстровано жодної вакцини. Більше того, жодна вакцина у світі (навіть ті, якими вакцинуються уже в багатих країнах), не пройшла усі необхідні стадії клінічних випробувань.
Загалом, вакцинація дала людству можливість перемогти чимало небезпечних хвороб. Навіть, якщо ми поки що не знаємо достовірно, наскільки довготривалий імунітет формує вакцина від коронавірусу, робити щеплення все одно варто. Вакцинуємося ми ж щороку від грипу, незважаючи на те, що його вірус постійно мутує. Щеплення у будь-якому випадку рятує, хоча б полегшує перебіг хвороби.
Звичайно, вакцинація — добровільна справа, але, на мою думку, вакцинуватися таки треба. І я, звичайно, теж зроблю щеплення, коли вакцина нарешті буде в нас, і прийде моя черга.

— Дякую за розмову.
Розмовляла
Тетяна Сікорська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *