Завершується 2020-й рік, рік випробувань і суспільно-політичних катаклізмів, рік пандемії, а відтак і складних викликів, до яких в черговий раз наша держава опинилася не готовою. Рік війни, економічної кризи, соціальної напруги в суспільстві. Рік надзвичайно важкий абсолютно для усіх, а особливо для медиків. Рік смутку і розради. Рік, який зробив нас сильнішими. Для хмельничан 2020-й — це ще один рік прожитого життя, для міста — ще одна сторінка історії. Чим запам’ятався 2020-й і чого чекають хмельничани від прийдешнього року, ми намагалися дізнатися з бліцопитування.
Інна Глега, начальник сектора комунікації ГУ Нацполіції Хмельницької області:
— Цей рік для нас, як для поліцейських, був дуже непростим. До звичних обов’язків з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю додалися ще й обов’язки по контролю за дотриманням карантинних обмежень, а це означало, що коли майже всі громадяни перебували на самоізоляції, ми працювали в посиленому режимі, перевіряючи, як дотримуються встановлені обмеження і в будні, і у вихідні. Та, незважаючи на такий складний для всіх період, у цьому році було і чимало хороших моментів.
Наприклад, Хмельниччина однією з перших в Україні запустила масштабний проєкт “Поліцейський офіцер громади”, у багатьох тергромадах відкрилися сучасні, добре оснащені поліцейські станції і поліцейські послуги для громадян стали більш доступними. Одним словом, якою б складною не була ситуація, завжди знайдуться якісь позитивні моменти. У прийдешньому році хочеться всім побажати двох основних речей — здоров’я та миру. А все інше ми здобудемо, адже українці — сильна нація.
Сергій Строян, лідер гуртів “Тартак” і “Чумацький шлях”:
— Для мене 2020-й — рік переосмислення, перезавантаження. Як гаджет, щоб працював краще, потрібно перезавантажити, а ще краще видалити все непотрібне й переформатувати. Певна нестабільність дала мені можливість зупинитися й подивитися на себе збоку, це круто. Рік, що минає, для мене дуже знаковий і перехідний. І разом із тим досить плідний. У березні я став солістом відомого українського музичного колективу “Тартак”, у складі якого виступав на чотирьох концертах. А ще цьогоріч написав нову пісню.
Володимир ЧЕРНЮК, староста сіл Пирогівці, Прибузьке, Бахматівці, Пархомівці:
— Цей рік для нас став часом великих змін: наші села увійшли до складу Хмельницької міської ОТГ. Чого очікують люди від реформування? Більшість перебуває у тривозі: чи не залишаться просто околицею міської території? Але покладаємо надії на краще. Упевненості додали перші кроки співпраці з міською владою з командою Олександра Симчишина. Вже наступного року в нас з’явиться спортмайданчик, будівництво якого взяла на себе міська влада. На цю споруду вартістю 2 мільйони гривень наша молодь чекає давно. Загалом соціально-побутовий сектор у наших селах в задовільному стані, ми ще в 2019 році капітально відремонтували навчальні заклади. Але й без проблем не буває: водогін, каналізація, вивезення сміття. На облаштування водогону і каналізації з міського бюджету виділено до 1,5 мільйона гривень. Раніше побутові відходи ми вивозили одним трактором, це створювало багато незручностей. А з нового року цим займатиметься КП “Спецкомунтранс”, уже підписано угоду. Ось так, крок за кроком, сподіваємося, ми змінюватимемо життя в наших селах, які стали частиною міської ОТГ.
Віктор БАЙДИЧ, директор міської гімназії №2:
— Безперечно, рік, що минув, став викликом для нашої освіти, проявив її сильні і слабкі сторони. Сильний бік — наша професійна здатність працювати в критичних умовах, знаходити способи комунікування з учнями, а слабка — недостатня матеріально-технічна база освіти для роботи у віддаленому режимі. Адже фактично півроку українські школи були порожні, діти навчались віддалено. У цьому випадку наш навчальний заклад зумів з честю прийняти ці виклики, адже і професійна підготовка педагогів, і матеріально-технічна база гімназії — на достатньо високому рівні. Як результат: за підсумками роботи Малої академії наук, предметних олімпіад, ЗНО наша гімназія утримує лідерські позиції.
По-друге, у 2020/2021 навчальному році ми зуміли спорудити і відкрити спортивно-оздоровчий комплекс вартістю 6,5 мільйона гривень, аби наші учні активно займалися спортом.
Що засмучує? Найбільше — недотримання урядових обіцянок підвищити педагогам зарплату з січня 2021 року. Адже і для дітей, і для педагогів COVID-19 став випробуванням: понад 2/3 учителів нашої гімназії перехворіли на коронавірус, у тому числі і я. Знаємо, скільки здоров’я і коштів забрала ця хвороба і на власному здоров’ї переконались, наскільки важлива обіцяна підтримка держави. Але навіть у скрутних соціальних умовах ми продовжуємо залишатись учителями, а отже, відповідальними і патріотично налаштованими.
Степан Дробіт, керівник зразкового ансамблю пісні і танцю “Козаки Поділля”:
— Рік, що минає, запам’ятався теплим перебуванням у сімейному колі, що не так часто вдається творчим людям, у яких завжди репетиції, гастролі, концерти… І в творчості були успіхи, отримав новий досвід. Із колективом, який очолюю, дізналися, що таке онлайн концерти. Їх організовували в квітні та червні. Були в нас досить цікаві концерти на свіжому повітрі в серпні та вересні. Вдалося реалізувати довгоочікуваний проєкт “Як звучать памʼятки” з камерним хором обласної філармонії… Звісно, хотілося б працювати ще активніше, але завадив карантин.
Іван Куць, президент Хмельницької обласної федерації Бойового гопака, викладач ХГПА:
— Рік, що минув, ще більше переконав, наскільки нам потрібно бути об’єднаними, мужніми, уміти протистояти викликам. Тому свою місію, життєве і професійне покликання я пов’язую з вихованням патріотів, а це — наша молодь, яка займається у школі Бойового гопака імені Пилипа Коновала. Незважаючи на карантинні обмеження, наші вихованці постійно проходили планові вишколи, літо провели у таборах, займалися спортом. Козацький дух — це не лише вміння красиво і спритно демонструвати силу, витривалість, це — гарт духу. І саме ця якість найбільш важлива в умовах, коли потрібно готувати себе до захисту Вітчизни. У цій царині маємо здобутки і в області, і в Україні. Один із недавніх — участь у IV відкритому чемпіонаті з Бойового гопака ім. М.Руденка в Одесі. Нині готуємося до нових змагань уже наступного року і сподіваємось утримувати першість, пропагувати козацький рух серед нашої молоді.