“Хмельницьктеплокомуненерго”:
якість, ефективність і найнижчі тарифи
На відміну від багатьох українських міст, хмельничани вже й забули, що таке жити все літо без гарячої води, а всю зиму — з “напівживими” батареями опалення. Комунальні блага для нас стали настільки звичними, що ми й не замислюємось, якою наполегливою працею забезпечується цілодобовий комфорт. А чи багато містян знають, що КП “Хмельницьктеплокомун-енерго” — одне з провідних у комунальній сфері в державі?
Сьогодні підприємство забезпечує населення якісними послугами за найнижчими тарифами в Україні. Починаючи з 2010 року, “Хмельницьктеплокомуненерго” щороку посідає чільні місця у Всеукраїнському конкурсі на звання “Краще підприємство комунальної теплоенергетики країни”.
Із 2008 року підприємство очолює Володимир Скалій, Заслужений працівник сфери послуг України, який вивів його на лідируючі позиції в державі, за що нагороджений Почесними грамотами Кабінету міністрів України, галузевого Міністерства, іншими відзнаками. Тут же розпочав трудовий шлях із 1984 року: з посади старшого інженера, начальника району теплових мереж до першого заступника директора і відтак — до керівника підприємства. З ним наша розмова.
— Володимире Михайловичу, яким нині є КП “Хмельницьктеплокомуненерго”?
— Наше підприємство обслуговує 62 центральні теплові пункти (ЦТП); сім теплових пунктів (ТП); 10 когенераційних установок загальною електричною потужністю 4,95 МВт та тепловою потужністю 6,1 Гкал/год; 233,5 км теплових мереж в двотрубному вимірі; 60 котелень потужністю 618,623 Гкал/год, в т.ч. 49 котелень тільки з газовими котлами, шість котелень з газовими та твердопаливними котлами, три котельні з твердопаливними котлами та дві котельні з газовими котлами та геліоколекторами.
На обслуговуванні підприємства перебувають 560 житлових будинків з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання. Постачаємо теплову енергію на опалення та ГВП в 718 житлових будинків, 1566 нежитлових об’єктів. Загальна опалювальна площа обслуговування — 3,5 млн кв. м.
За останні роки підприємство здійснило масштабну реконструкцію всіх великих котелень, у ході якої модернізовано 51 котлоагрегат, де встановлено 143 одиниці сучасних енергоефективних пальникових пристроїв, а також сучасний комплекс автоматики з використанням мікропроцесорної та комп’ютерної техніки та систем. Також у процесі модернізації котлоагрегатів здійснено заміну газового обладнання, що дозволяє підвищити безпеку та надійність використання газового устаткування.
— Скільки вже прокладено нових мереж і яка їх ефективність?
— Із 2000 року ми почали замінювати трубопроводи. Нині вже прокладено майже 57 км теплових мереж у двотрубному вимірі з попередньо ізольованих труб, що дає змогу підвищити рівень ефективності використання енергоресурсів. Особлива увага приділяється заміні магістральних теплових мереж на попередньо ізольовані трубопроводи. Найбільших реконструкцій зазнали магістральні теплові мережі, зокрема від котельні на вул. Бандери, 32/1 (велика) — до мікрорайону Озерна протяжністю 2,5 км у двотрубному вимірі. У 2020 році закінчено заміну магістральної теплової мережі на вул. Зарічанській. Також у центрі міста від котельні на вул. Кам’янецькій замінені всі магістральні теплові мережі від майдану Незалежності до вул. Прибузької.
— Заощадження енергоресурсів є важливою складовою сучасного економічного виробництва в усьому світі. Яким чином досягаєте енергоефективності?
— Останніми роками на підприємстві активно проводилася заміна застарілих насосів на нові сучасні аналоги закордонних виробників з кращими технічними характеристиками. Це дозволяє знизити витрату електроенергії на транспортування теплоносія до споживача, підвищити надійність теплопостачання. На даний час підприємство вже встановило 660 нових більш ефективних насосів різного призначення. Середній ККД сучасних насосів знаходиться на рівні 85%, тоді як ККД застарілих насосів — у межах 50-60%.
Перспективних і актуальних напрямків енергоефективності електрообладнання котелень є встановлення частотно-регулюючих приводів (ЧРП) на електродвигуни. Наше підприємство вже встановило до 400 одиниць ЧРП на електродвигуни різного призначення. Це дає змогу економити до 25% електроенергії.
— Чи має місто генеральний план розвитку теплокомунальної галузі, зокрема власного енерговиробництва?
— У 2002 році в Хмельницькому запроваджена концепція розвитку комунальної енергетики міста. Цей документ визначає засади створення в комунальному господарстві міста нової галузі електроенергетики на базі впровадження мініелектростанцій (когенераційних установок) на котельнях міста.
У грудні 2003 року була введена в експлуатацію перша когенераційна установка потужністю 500 кВт для комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. З початку впровадження вироблено 312 млн кВт/год. Тож підприємство на 100 відсотків забезпечує себе власно виробленою електроенергією, а надлишок її маємо можливість реалізувати. З 2006 року ми реалізували 70,7 млн кВт/год. електричної енергії на суму 82,6 млн грн. За цей рахунок загальні витрати на виробництво теплової енергії зменшились на 6%, питома вага електричної енергії в собівартості тарифу зменшились з 9% до 2,5%. Це дає можливість підприємству вкладати кошти в енергозберігаючі технології.
Щоб менше споживати природного газу, в серпні 2014 року почали також встановлювати твердопаливні котли за кошти місцевого бюджету та власні кошти підприємства. На даний час на підприємстві функціонують дев’ять котелень з 19 котлоагрегатами загальною тепловою потужністю 16,79 МВт.
Також у 2014 році на дахах котелень нашого підприємства було встановлено 60 сонячних вакуумних колекторів (геліоколекторів). Їхня потужність складає 0,106 Гкал/год. Із 2015 року діє програма “Літнє гаряче водопостачання”, яка полягає в створенні локальних джерел теплової енергії, наближених до споживачів й зниженні таким чином витрат енергоносія за рахунок виведення з експлуатації в літній період великих котлів. В автоматичному режимі без постійного обслуговуючого персоналу на підприємстві працюють 42 малопотужні котельні.
— Уже майже чотири роки триває реформування ЖКГ. Законом запроваджується нова класифікація житлово-комунальних послуг, змінюються підходи до формування тарифів. Як практично реалізовуватимуться нововведення?
— З 1 травня 2019 року набрав чинності Закон України №2189 “Про житлово-комунальні послуги”, де змінено підходи до формування тарифів на комунальні послуги та нарахування плати споживачам. Слід зазначити, що НКРЕП встановила підприємству економічно обґрунтовані тарифи на послугу з постачання теплової енергії ще у березні 2020 року, де вартість 1 Гкал теплової енергії для населення затверджена на рівні 1563,71 грн, на гарячу воду в червні 2020 року — 80,06 грн за метр кубічний. З початку опалювального сезону підприємство, не маючи укладених з населенням договорів відповідно до Закону №2189, нараховує споживачам плату за опалення за “старими” тарифами (1Гкал — 1480,92 грн). 3 грудня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон №2458, яким відрегульовані публічні договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Враховуючи збільшення вартості енергоносіїв (природного газу, електричної енергії, води), прожиткового мінімуму, від якого розраховується заробітна плата працівникам, НКРЕКП своєю Постановою від 1 грудня 2020 року №2260 відкоригувала підприємству тарифи і встановила послугу з постачання теплової енергії для населення — 1866,24 грн за 1Гкал; послугу з постачання гарячої води — 93,46 грн за метр кубічний.
— Яка ситуація на підприємстві з відшкодування державою заборгованості по пільгах та субсидіях?
— За пільгами і субсидіями у підприємства заборгованості від держави не існує. А ось із введенням монетизації пільг та субсидій звичайно зменшилась оплата споживачами послуг з теплопостачання. Отримуючи кошти від держави на оплату комунальних послуг готівкою, не всі громадяни свідомо їх оплачують. З початку року споживачі, які отримали готівкою пільги та субсидії, недоплатили підприємству 10 млн грн.
— За рахунок субвенції держава має повертати підприємству різницю в тарифах. Виконуються ці зобов’язання?
— Багато років поспіль тарифи наші були збитковими. Їх затверджує Національна комісія, яка здійснює державне регулювання в сферах енергетики і комунальних послуг. І, на жаль, тарифи коригувались лише щодо вартості енергоносіїв, всі інші витрати залишалися без змін. У зв’язку з цим у нас виникала різниця в тарифах, яка раніше щорічно відшкодовувалась за рахунок субвенції з державного бюджету. А з 2016 року держава не відшкодувала підприємству жодної копійки і сьогодні борг держави перед підприємством вже 248 мільйонів гривень. З цієї причини ми маємо заборгованість перед Нафтогазом. Сьогодні вона складає 217 мільйонів гривень, джерел погашення якої немає. Більшу частину коштів, що сплачують споживачі за послуги підприємства, автоматично за нормативами, затвердженими НКРЕКП, перераховуються Ощадбанком на рахунки Нафтогазу.
Натомість міська влада надає підприємству посильну допомогу. Цьогоріч з міського бюджету отримали 20 мільйонів гривень фінансової допомоги.
— А за рахунок чого ж тримаєте планку, адже КП “Хмельницьктеплокомуненерго” — одне з найпотужніших в Україні й досі мало одну з найнижчих у державі вартість тепла?
— Протягом 10 останніх років ми скоротили споживання газу зі 100 млн куб. м на рік до 61 млн — за рахунок енергозберігаючих заходів, модернізації. Також підприємство виробляє власну дешеву електроенергію, надлишок якої продаємо Укренерго.
— Гаряча вода в літній період — пріоритет? Адже майже всі міста від цієї послуги давно відмовились — вона збиткова…
— Так, Хмельницький — одне з небагатьох міст, яке подає споживачу гарячу воду в літній період, хоча, дійсно, це збитки для підприємства. Але позиція міського голови та й наша така, що гаряча вода — не розкіш і цю послугу мешканці мають отримувати. Подаємо її за графіком, коли вона найбільше потрібна: зранку, ввечері, на вихідні й у святкові дні.
— Чи є борги населення за послуги підприємства?
— Станом на 01.01.2020 року дебіторська заборгованість населення за надані підприємством послуги з теплопостачання складала 111,5 млн грн. Нарахування за теплову енергію підприємство здійснює споживачам протягом опалювального сезону, а платежі споживачі здійснюють протягом року, тому, як правило, в опалювальний сезон заборгованість зростає, а в літній період зменшується. Станом на 1 жовтня дебіторська заборгованість населення зменшилась до 79,3 млн грн. Відсоток оплати населення за послуги з теплопостачання на даний час становить 97%. Боржниками підприємства є 25% споживачів, з них лише 3% — безнадійні боржники. Більшість хмельничан вчасно сплачують, за що ми їм вдячні, а тих, які мають заборгованість, закликаємо вчасно розраховуватись за отримані послуги.
— Дякую за розмову.
Тетяна Слободянюк