Хмельницький — одне з перших українських міст, куди з допрем’єрним показом завітала творча група кінострічки “Мати Апостолів”. Режисер стрічки — Заза Буадзе. Виробник — студія “Золоте Руно” за підтримки Міністерства культури України.
Це фільм-уклін матерям, сини й дочки яких загинули, захищаючи Україну. Зйомки півторагодинної військової драми розпочалися наприкінці 2018 року і тривали півроку. У кінотеатрах міста побачити фільм можна буде з 3 грудня. Допускаються особи, яким більше 16 років.
“Тільки матері можуть обʼєднатися в подоланні будь-яких проблем, війн, конфліктів. “Мати Апостолів” ми показували у рамках Берлінського кінофестивалю й стрічка отримала схвальні відгуки. Іноземні продюсери та глядачі відзначили важливість цього фільму для світової спільноти”, — зазначив продюсер кінострічки Дмитро Овечкін.
Фільм доводить, що любов матері — безмірна. Заради спасіння дитини вона здатна на все, навіть пройти крізь пекло війни. Коли головна героїня Софія дізнається, що літак її сина збито, не вагаючись, вирушає на його пошуки. Ніхто не знає, де її син, чи вижив, чи, може, потрапив у полон. Заради його спасіння жінці доведеться відчайдушно пройти крізь небезпечні випробування, ворожу ненависть і погрози. Вона й не здогадується, на що спроможна, як змінить її ця подорож: зі звичайної людини перетворить на велику Матір, яка своїм безмірним материнським серцем і любов’ю здатна рятувати навіть пропащі душі ворогів.
Фільм “Мати Апостолів” — унікальний за своєю сценарною формою та дуже сильний емоційно. Знятий за реальними подіями, які відбувалися на сході України в 2014 році, де донині продовжуються бойові дії. Трагізм війни показано через історію однієї людини — Матері. Перед очима глядача постає повна картина трагедії, яку несе війна. Процвітаючий раніше край перетворився на руїни не тільки міст і сіл, а, що значно гірше, — руїни тіла й душі. Все це пронизує пекучим болем і жалісним співом безмірної любові матері, яка в цьому пеклі війни біжить на порятунок свого сина. Її материнський біль драматично переплітається з болем іншої матері, яка теж втратила в цій безглуздій війні свого сина — ополченця. У фільмі немає політики, тільки пронизуючий біль війни, якій немає жодного виправдання. Кожна війна — це смерть синів і страждання матерів. Світ не має бути омитий сльозами матері, він має бути осяяний її любов’ю й теплом.
“Втілювала образ матері, що по той бік барикад. Важко було під час зйомок через неймовірний холод і тому, що дуже емоційна сама роль. На жаль, не всі сцени увійшли в фільм, бо матеріалу було дуже багато.
Зате працювати довелося з неймовірною творчою групою”, — ділиться акторка Світлана Осипенко.
Марина Зінов’єва