COVID-19

Не задихнулася б медицина

Ми входимо не лише у глибоку осінь, коли дні стають короткими, а ночі — довгими. Наша держава як, зрештою, й інші країни світу, входить у важкий сезон перебігу пандемії коронавірусу.
З кожним днем у світі стрімко зростає кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19, збільшується й кількість важких форм хвороби.
Станом на 4 листопада у Хмельницькому від початку пандемії зафіксовано 4998 випадків захворювань на коронавірус. З них 113 осіб померло від ускладнень. Нині у місті хворіє 956 осіб, 237 лікується стаціонарно.
Зрозуміло, що навантаження на систему здоров’я є нині надзвичайно великим. Так, за одну добу Хмельницька міська інфекційна лікарня приймає до 50 хворих. На початку пандемії ця кількість становила 4-5 осіб.
Як пояснює директор КП “Хмельницький центр ПМСД №2” Людмила Головко, головне — не панікувати: “Відчувши ознаки захворювання (вони, як правило, подібні з симптомами звичайної ГРВІ) — підвищена температура, біль у горлі, загальне нездужання — залишайтеся вдома й одразу телефонуйте до свого сімейного лікаря. Саме у телефонному режимі він повинен дати вам рекомендації. З лікарем вирішується і питання здачі ПЛР-тесту.
Як правило, призначаються вживання великої кількості рідини, вітаміни тощо. Обов’язково слід контролювати температуру, не збивати її, якщо вона не вище 38 градусів. Якщо у хворого немає лихоманки, супутніх патологій, як-от цукровий діабет, серцево-судинні хвороби, стан стабільний, залишайтеся вдома, виконуючи всі настанови сімейного лікаря. Якщо стан погіршується, з’являються задишка, лихоманка, викликайте “швидку”. Медична бригада повинна збити температуру, дати кисень і вирішувати питання з госпіталізацією”.
За словами директорки КП “Хмельницька міська інфекційна лікарня” Оксани Піддубної, коронавірус дуже підступний і поки що достатньо не вивчений. Тому не треба починати лікування з вживання антибіотику — він не діє профілактично, а навпаки, може сприяти важчому перебігу хвороби, а тоді вже складніше лікувати, адже виникає резистентність до медичних препаратів. До лікарні часом потрапляють пацієнти, які вже вживали один-два потужні антибіотики, чим ще більше ускладнили ситуацію.
Оксана Піддубна радить: “Дотримуйтеся ліжкового режиму, дуже багато пийте. І спостерігайте за кожним своїм відчуттям, рахуйте дні від початку занедужання. Добре, звісно, коли є пульсоксиметр, яким можна виміряти сатурацію — рівень насиченості крові киснем. Хвороба підступна і може з легкої форми швидко перейти у важку. Особливо небезпечні 7, 8, 9 дні від початку захворювання. Тому будьте дуже уважними. Якщо з’являються задишка, слабкість, коли людині важко дійти навіть до туалету в двокімнатній квартирі, необхідно викликати “швидку”.
У першу чергу помирають люди похилого віку, особливо ті, які мають супутні патології — цукровий діабет, ожиріння, серцево-судинну недостатність. Пневмонії при коронавірусі не схожі на ті, до яких ми звикли. Зміни відбуваються на імунному рівні. У кожного свій прогноз. Буває, уже можна людину переводити з реанімаційного відділення, сатурація в нормі, усе йде до кращого, ми радіємо. А тут раптом — інфаркт чи інсульт. І людина помирає. Отож закликаю всіх дотримуватися санітарно-епідеміологічних правил. Уникайте місць масового скупчення людей. Носіть маски, дотримуйтеся соціальної дистанції. Обов’язково мийте руки. Важливо не захворіти всім разом, бо медичні заклади можуть не витримати такого навантаження. Уже нині маємо лише в нашій лікарні, яка загалом розрахована на 150 ліжок, 180 хворих на коронавірус. Ситуація справді складна”.
І складність полягає не лише у непередбачуваності коронавірусу. А ще й у тому, що саме на плечі хворих лягає велике фінансове навантаження, тому що лікарня не в змозі забезпечити пацієнтів усіма необхідними медикаментами.
Оксана Піддубна каже, що, за їхніми підрахунками, лише на ліки потрібно шість мільйонів гривень щомісяця. А Національна служба здоров’я України виділяє їм згідно з “ковідним” пакетом усього п’ять мільйонів. І це на всі витрати, включаючи зарплату медичних працівників, виплату 300 відсотків, забезпечення у необхідному обсязі киснем і на медикаменти. Пріоритетною залишається виплата заробітної плати, адже не буде її, нікому й буде лікувати нас з вами. Тому на лікарські засоби йдуть кошти, які залишаються після цих виплат.
За словами Оксани Піддубної, лікування одного хворого у стаціонарі обходиться в середньому 25 тисяч гривень. У реанімації — 50 тисяч гривень. А є ще препарати, які необхідні й, до того ж, входять до протоколу лікування, і їх просто немає у наших аптеках. Приміром, один із імунодепресантів коштує 50 тисяч гривень. Або є ще один противірусний препарат, який, як свідчить практика, дає позитивний результат при лікуванні, одна ампула якого вартує майже 6 тисяч гривень! Родичі хворих правдами і неправдами дістають ліки, замовляють у Польщі, Ізраїлі, інших країнах.
Оксана Піддубна каже: “Ще навесні, на початку карантину, лікарських засобів вистачало. Тоді було мало хворих, а фінансували нас і з міського, і з обласного бюджетів. Тому проблем не відчували. Тепер усе набагато складніше. Щоправда, допомагає міська влада. Нещодавно на сесії міської ради нам виділили 300 тисяч гривень. Ми придбали за них антибіотик для реанімації.
Що стосується кисню, то у нас його вистачає. Кисень нині — це основа основ. І, щоб ви зрозуміли, лише за одну з останніх діб його використано 91 балон (ще кілька місяців тому потрібно було майже вдвічі менше). І використання цієі кількості кисню протягом своєї робочої зміни забезпечує одна людина, яка отримує мінімальну зарплату і наражається на небезпеку захворіти. Це теж важливо розуміти й цінувати”.
За словами начальника управління охорони здоров’я міської ради Бориса Ткача, НСЗУ, власне, так і фінансує нині медичні заклади — розраховуючи на органи місцевої влади. Особлива скрута відчувалася навесні, коли ще не було фінансування за “ковідним” пакетом. Тоді муніципальну добавку медикам у березні вдалося виплатити за рахунок того, що посадові особи органів місцевого самоврядування відмовилися від одноденного (чи дво-, триденного) заробітку. Уже на квітневій сесії міської ради було виділено 3,5 мільйона гривень на муніципальну добавку для медиків інфекційної лікарні та мобільних бригад лікувально-діагностичного центру. У травні два мільйони гривень виділили для інфекційної лікарні з обласного бюджету. А вже в червні було підписано угоди НСЗУ за пакетом надання послуг щодо COVID-19.
Міська влада виділяє чималі кошти на боротьбу з коронавірусом. Ще навесні закуплено 10 апаратів ШВЛ, 50 пульсоксиметрів, 50 інфузійних насосів, 20 моніторів пацієнта, морозильну камеру для зберігання зразків ПЛР-тестів, 5 кисневих концентраторів, засоби індивідуального захисту для медиків, дезінфекційні засоби. За 700 тисяч гривень придбано потужний кисневий концентратор для інфекційної лікарні — його вже встановлено. Ще 700 тисяч виділено на придбання кисневих концентраторів для міської лікарні.
“У нашому управлінні діє “гаряча” телефонна лінія — 707-103, — розповідає Борис Васильович. — У робочий час працює у “живому” режимі, у позаробочий — у режимі автовідповідача. Дуже багато дзвінків і багато запитань. Одне з найпоширеніших — чому хворим у стаціонарі доводиться купувати ліки за власні гроші, якщо міністр охорони здоров’я запевняє, що держава забезпечила всі потреби стовідсотково? У тім то й справа, що не стовідсотково, бо маємо у стаціонарних відділеннях лише елементарне: шприци, крапельниці, розчини для ін’єкцій, найпростіші антибіотики. Саме тому хворим і доводиться купувати ліки за власні кошти.
А ще люди скаржаться, що доводиться днями чекати приїзду мобільної бригади для взяття матеріалу для ПЛР-тесту. Так, доводиться. Бо Міністерство охорони здоров’я встановило пріоритетність: кому необхідно робити тест у першу чергу, другу і так далі. Усе залежить від важкості клінічних ознак. До того ж велике навантаження на бригади. За нормою, одна бригада за місяць повинна брати матеріал для тестів у 150 осіб. Фактично ж вони обслуговують лише за день 15-20 хворих”.
Я запитала у Бориса Васильовича, наскільки виправдано майже суцільне обстеження легенів за допомогою КТ? На що він відповів, що нині створено нездоровий ажіотаж навколо цієї процедури. Усім робити КТ легенів однозначно не треба — лише за показами. Окрім того, це ще й шкідливо. І, взагалі, недоречне бажання людини, яка перехворіла на COVID, зробити КТ, аби, мовляв, подивитися, що ж там робиться в легенях? Окрім витрати грошей і шкоди для здоров’я, це абсолютно ніякої користі не принесе.
Натомість посадовець рекомендує вакцинуватися проти грипу. Це особливо важливо нині, у сезон застуд та ГРВІ, які можуть накладатися й ускладнювати перебіг коронавірусу.
І насамкінець Борис Ткач ще раз нагадав основні покази для госпіталізації хворого: дихальна недостатність, низька сатурація (рівень насиченості крові киснем), агресивна лихоманка (температура 40-41 градус протягом 5-6 днів). Для визначення сатурації, якщо не маєте пульсоксиметра вдома, звертайтеся до свого лікаря. Практикуються варіанти, коли хтось із ваших родичів може взяти пульсоксиметр у сімейній амбулаторії, аби виміряти вам сатурацію.

Замість післямови
У нинішніх реаліях можна побажати кожному з нас нормальної сатурації. Ще б спокою та оптимізму, але це, на жаль, не про нас і нашу державу. Маючи цілих півроку, ще й літній період, коли хворіло небагато на COVID-19, центральна влада втратила шанс по-справжньому підготуватися до боротьби з підступним ворогом. Ми досі не знаємо реальної кількості хворих, адже немає достатньої кількості тестувань. Як і немає ефективного контролю за контактними особами, аби переривати епідемічний ланцюжок, запобігаючи стрімкому поширенню коронавірусу. Оплата за лікування лягає дуже часто непідйомним тягарем на плечі хворих. Безпорадні й незахищені, ми так і не маємо впевненості, що отримаємо вчасно медичну допомогу (хоча б уже за власні гроші!).
А тепер — “вишенька на торті”. Як повідомив нещодавно на брифінгу головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, змінено критерії госпіталізації та одужання хворих на COVID-19.
Відтепер згідно з новими критеріями середня важкість захворювання буде вважатися при рівні сатурації у 92% (до цього була 93). І необхідність госпіталізації пацієнта буде визначатися за такими критеріями: частота дихальних рухів менше 10 або більше 30; показник насичення крові киснем (сатурація) — менше 92%; наявність супутніх хвороб.
Під час виступу у Верховній Раді 3 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав, що при 100% завантаженості ліжок у коронавірусних лікарнях МОЗ запровадить у дію протокол сортування хворих. “… нам доведеться застосувати активацію протоколу медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з більшими шансами на виживання. Це означатиме, що наша медична система не витримала”, — сказав міністр.
Ох, і моторошна перспектива! Я розумію, це лякає й обурює. Однак ми самі можемо вплинути на ситуацію: не дихати в потилицю одне одному в черзі, уникати натовпів, мити руки. І велике прохання: носіть маски, дідько його бери! Мова не тільки про вашу безпеку, а й про безпеку тих, хто поруч: на випадок, якщо ви раптом хворі чи навпаки!
Стрімке зростання хворих призведе до біди. Вам хочеться другого локдауну? Чи ви прагнете, щоб задихнулася медицина? Тоді що буде з нами?!.

Тетяна Сікорська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *