Освіта

Довіряй, але перевіряй!

Інформація з різних куточків світу щосекунди надходить до нас у мобільні телефони та персональні комп’ютери. Варто лише ввести літеру в Інтернет-пошуку, як перед нами зʼявляється безмір різноманітної інформації. Як не розгубитися й відрізнити інформаційне зерно від полови?
Цьому навчають зокрема в міській центральній бібліотеці — царині панування інформації. Тут уже неодноразово стартували безкоштовні курси з медіаграмотності для всіх охочих.
То що ж таке медіаграмотність? Це сукупність знань та навичок, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати й створювати повідомлення різних жанрів і форм для медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування ЗМІ в суспільстві та їхній вплив.
Найперше, коли намагаємося обрати для себе надійне джерело інформації в Інтернеті, повинні звертати увагу на автора. Якщо він не вказаний, у достовірності інформації впевненим бути не можна. Потрібно звертати увагу й на те, хто власник сайту. Рівень довіри до матеріалу зростає, коли автор пропонує зворотний звʼязок. Наприклад, вказана електронна адреса. Слід звертати увагу чи автор посилається на якісь джерела інформації. Якщо так, то зважити їх авторитет.
Підозри викликають Інтернет-статті, текст яких написаний неграмотно.
Загалом, коли намагаємося обрати достовірну інформацію в Інтернеті, слід увімкнути власний детектор брехні, тобто самотужки намагатися розпізнавати правду, аналізувати подані факти.
Нині існують чимало Інтернет-програм, які допомагають швидко вичислити правдиву інформацію. З ними можна познайомитися й у міській Центральній бібліотечній системі.
Під час пошуку інформації потрібно також зважати й на зручність користування сайтом. Достовірні сайти, як правило, безперешкодні в пошуку інформації. А також — на рейтинг сайту, дату розміщення на ньому матеріалів. Якщо сайт давно не оновлювався, не варто йому довіряти.
Під час пошуку інформації в медіа не варто бути надто довірливими, не вірити вигадкам, малоймовірним фактам.
Особливо загрозливим є вседозволеність Інтернету для дітей. Тому днями в міській бібліотеці-філії №12 відбулася інформхвилинка “Інформаційне сафарі для допитливих” для учнів 5-11 класів. Дітям розповіли про правила безпеки під час користування Інтернетом, про сайти, куди заходити не варто. Бібліотекарі наголосили, що дитина має користуватися Інтернетом під контролем дорослих: батьків, якщо це вдома, вчителів у школі та бібліотекарів у читальнях.
До всесвітнього тижня медійно-інформаційної грамотності в читальному залі центральної міської бібліотеки її працівники організували виставку книг “Медіаграмотність — не розкіш, а засіб безпеки”, де представили сучасні посібники з медіаграмотності з фондів читальні. Серед них — посібник “Як можна протидіяти “фейковим новинам”?”, підручник для вчителя “Медіаграмотність”, “Діпфейк та дезінформація”, “Абетка media” та інші. Усі — у вільному доступі для читачів.
Тематичний “Тиждень безпечного Інтернету” відбувся й у бібліотеці-філії №10, де юні читачі з батьками переглядали тематичні відеоролики, обговорювали журнальні статті тощо.
“Донедавна в Україні приділяли не так багато уваги медіаграмотності населення. Наслідком цього стали маніпуляції авторами неправдивої інформації, недостовірне висвітлення інформації. Люди мають знати, як пишуться новини, для кого, хто їх пише, який вплив має мати та чи інша інформація. Я також пройшла навчання на тренінгах із медіаграмотності, передавала досвід і в Україні, і за кордоном”, — зазначає директорка міської ЦБС Тамара Козицька.
Медіаграмотність — це не лише вміння розрізнити правдиву й неправдиву інформацію, а й самотужки створювати її. Цьому також можна навчитися на курсах медіаграмотності.

Ірина Салій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *