На Хмельниччині продовжується підрахунок голосів виборців, які минулої неділі обирали місцеву владу. Це було досить нелегко, оскільки перегони проходили за новою виборчою системою, яка мала б зробити процес більш прозорим, але на практиці він став ще більше заплутаним для людей і складним для членів виборчих комісій.
Так, за даними електорально-поведінкового дослідження соціологічної групи “Рейтинг” у день місцевих виборів 40% тих, хто прийшов голосувати, відповіли, що їм було складно розібратися з бюлетенями. В результаті люди ставили неправильні позначки і через нововведення в середньому голосували довше, особливо пенсіонери.
Продемонстрували недостатню обізнаність з новим Виборчим кодексом й члени ДВК, оскільки багато хто не знав, що бюлетень вважається дійсним навіть, якщо цифра написана не трафаретним способом, але чітко читається, або коли виборець поставив галочку навпроти партії, а за конкретного кандидата ні. У таких випадках члени дільничних комісій чекали на роз’яснення.
Окрім цього, вже можна сказати, що це були вибори з низькою явкою — 40,71 відсотка від усіх зареєстрованих виборців в області і 37,4% — у Хмельницькому. Втім за рейтингом активності Хмельницька область посідає сьоме місце по країні. Середня явка становить 36,88%.
Звичайно, цьому сприяли й об’єктивні причини: коронавірус, через який багато людей змушені були залишитися вдома. За оцінкою експертів, це приблизно 10% виборців. Однак є й інші причини того, чому виборці не прийшли на голосування. Це — розчарування управлінням нової влади Зеленського (у нас така в принципі вже виробилася практика: спочатку обираємо, не думаючи, а потім чухаємо потилицю та плачемо, чому нам так кепсько живеться).
Друга причина — люди втомилися від обіцянок партій-старожилів в українській політиці та обіцянки їхніх незмінних лідерів. Люди бачать, як ці партії реорганізовуються та підлаштовуються під зручні для них обставини, беручи під свій стяг малоавторитетних людей, з заплямованою репутацією, які знову ж таки сиплять обіцянками.
І третя причина — застій економіки та кланово-олігархічна система, яка залишається незмінною навіть попри те, що змінюються президенти, міністри та голови Верховної Ради. Саме ця олігархічна система часто приводила до влади ручних та зручних політиків, а потім використовувала ресурси країни у своїх цілях. Все це призвело до колосального розриву між багатими і бідними, і люди це бачать. Відповідно це також досить сильно впливає на мотивацію йти на вибори чи не йти. І насамкінець — це виїзд людей на заробітки.
Утім ті, хто проявив свідомість і взяв участь у виборах, яскраво продемонстрували свою позицію, свою думку та ставлення до кандидатів у міську, районну та обласну ради, а також до партій, від яких ці кандидати балотувалися. А головне — хмельничани довели, що вміють думати стратегічно.
Водночас результат голосування показав кінець монополії влади президентської партії “Слуга народу”. До прикладу, розрекламована кандидатка на посаду Хмельницького міського голови від “Слуг народу” Інна Ящук отримала всього 10% голосів виборців, а кандидати в депутати до Хмельницької міськради від цієї ж партії — трохи більше 11%.
Наразі, за попередніми даними, у міській раді будуть розподілені місця між політичними партіями наступним чином: “Команда Симчишина” — 28 депутатів, “Батьківщина” — 4, “Слуга народу” — 3, “Європейська Солідарність” — 3, “За майбутнє” — 3.
Ще одне місце буде розподілене між “Слугами народу” та “Європейською Солідарністю” за підсумком голосування залежно від того, хто набере більше голосів.
До Хмельницької обласної ради проходять шість партій.
Ольга Сєргєєва