25 жовтня 2020 року українці голосуватимуть за новим Виборчим кодексом. У середу президент України підписав відповідний Закон, проголосований Верховною Радою 16 липня, його підтримали 308 народних депутатів. Документ має дуже багато змін, зокрема скасовує мажоритарну систему, вводить двотуровість та голосування за пропорційною системою у громадах із чисельністю понад 10 тисяч осіб, вводяться нова квота та грошова застава для всіх, без винятку, кандидатів. Через це сам виборчий процес має багато ризиків — як технічних, так і політичних, — вважає громадський омбудсмен з захисту виборчих прав громадської мережі ОПОРА в Хмельницькій області Володимир Гарієвський. Про це та про інші новації Виборчого кодексу України наша з ним розмова.
— Пане Володимире, що передбачає нова виборча система?
— Новим Виборчим кодексом систематизоване правове регулювання не лише місцевих виборів, а й виборів президента та народних депутатів. Загалом, Виборчий кодекс містить багато прогресивних положень, зокрема щодо гендерних квот, можливості зміни виборчої адреси, регулювання агітації тощо. Однак цей кодекс досі потребує вдосконалення.
За новим законодавством вводиться двотуровість. Якщо за перший тур кандидат не набрав 50% +1 голос, тоді призначається повторне голосування. Такі умови матимуть громади, у яких населення від 75 тисяч осіб. Така система називається “за абсолютною більшістю”. “За відносною більшістю” обирають голів громади, де менше 75 тисяч виборців.
— Ви кажете, що Виборчий кодекс ще потребує вдосконалення, але він уже прийнятий, підписаний президентом і опублікований, тобто навряд чи в нього вноситимуть зміни. У такому випадку є, мабуть, певні ризики?
— З позитивів, які були змінені в Законі у другому читанні, — це зменшення застави для кандидатів у дев’ять разів, хоча є сумніви в доцільності навіть такого розміру застави.
Потребує вдосконалення і норма про відсоток, який має набрати конкретний кандидат, щоб просунутись у партійному списку.
Ризиковим є також Закон про Центральну виборчу комісію. ЦВК надано право приймати рішення про так звані експерименти під час виборчого процесу. Це може бути машинне голосування на дільницях, електронне голосування. При цьому норми Виборчого кодексу не застосовуються. І це велика загроза. Хоча представники ЦВК запевнили, що не будуть саме 25 жовтня вдаватися до таких експериментів, але така можливість закладена в законодавстві.
Окрім цього, експертне середовище не схвалює імперативний мандат, який надає право партіям відкликати своїх кандидатів. Це та сама загроза, яка є в системі партизації місцевих рад.
Так само висування кандидатів від партій. Це велика проблема для місцевого самоврядування, тому що вона не передбачає самовисування.
— Чи залишаються “закриті списки”?
— Місцеві вибори в громадах з населенням понад 10 тисяч людей вперше відбудуться у форматі голосування за так звані відкриті списки, коли виборці матимуть змогу проголосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата, піднявши таким чином його у партійному списку. Однак всупереч позиції профільного комітету ВР так і не було зменшено мінімальну кількість голосів виборців, необхідних кандидату для просування у першу частину територіального виборчого списку з 25% до 5% виборчої квоти. Таким чином, парламент не зробив крок до збільшення впливу голосів виборців на обрання кандидата, тобто на забезпечення справжньої відкритості виборчих списків.
— Чи вважаєте ви, що пониження пропорційної системи до територіальних громад з 10 000 виборців не відповідає стандартам демократичних виборів? Якщо так, то чому і що це змінює?
— ОПОРА вважає, що застосування такої системи суперечить міжнародним стандартам стабільності виборчого законодавства, обмежує можливість самовисування громадян на місцевих виборах, може призвести до партизації та небажаної поляризації регіонів України за результатами виборів.
— Раніше виборчу адресу можна було змінити, лише змінивши місце реєстрації, як тепер?
— Нині передбачена проста процедура зміни виборчої адреси. Для цього Центральна виборча комісія виключила вимогу документального підтвердження фактичного місця проживання виборця. Тепер у заяві треба вказати лише адресу, за якою виборець мешкає та яку просить визначити його новою виборчою адресою. Тобто виборцям слід буде вказати адресу, за якою вони фактично проживають, а у випадку звернення виборця, який не має зареєстрованого місця проживання, таке звернення повинно бути вмотивованим. Змінювати виборчу адресу можна раз на рік.
— Яким буде бюлетень, наприклад, для виборців такого міста, як Хмельницький?
— Парламент затвердив нову форму виборчого бюлетеня для виборів депутатів місцевих рад (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше), який, на відміну від попередньої форми бюлетеня, буде містити навпроти кожної партії не тільки місце для голосування за партію, але й місце у вигляді трафарету для зазначення номера кандидата, якого бажає підтримати виборець. Враховуючи, що голосування за кандидатів залишається факультативним, така структура виборчого бюлетеня сприятиме персоніфікованому голосуванню, отриманню кандидатами необхідної кількості голосів виборців для зміни черговості у виборчому списку та частково допомагатиме долати надмірно встановлений поріг для просування у територіальному виборчому списку на рівні 25% виборчої квоти.
Слід наголосити, що мешканці Хмельницького отримають аж чотири бюлетені — по виборах до обласної, районної, міської рад та Хмельницького міського голови.
— Як зорієнтуватись виборцю, щоб не зіпсувати бюлетень?
— Голосуючи в бюлетені за раду, виборець має проставити лише одну відмітку в клітинці навпроти партії, яку він підтримує. За власним бажанням може проставити номер кандидата трафаретним способом у наступній клітинці (як колись вписувались індекси на поштових конвертах). Якщо виборець, наприклад, у трафарет замість цифри 3 впише 03, то не зрозуміло, чи цей бюлетень буде дійсним. Тому велика надія на те, що виборчі комісії працюватимуть чесно, як і офіційні спостерігачі.
Лариса Світловська