До початку навчального року залишилося півтора місяця. Шкільне освітнє середовище турбує, яким же буде навчання в умовах пандемії.
Розпочинати новий навчальний рік у школах дистанційно сьогодні мало хто хоче. Не хочуть батьки, бо усвідомлюють, що якість очної освіти набагато вища. Не хочуть педагоги, бо надто люблять і цінують свою роботу, аби перетворювати її просто на викладання матеріалу онлайн. Не хочуть самі учні, адже давно занудьгували за живими уроками й однокласниками.
Надія Балабуст, виконувачка обов’язки директора департаменту освіти і науки Хмельницької міської ради каже, що всі однозначно за початок нового навчального року у звичному режимі. Всім хочеться свята першого дзвоника, зайти до класу, сісти за парту, вийти до дошки…
Однак коронавірус вносить корективи до всього нашого життя. Поки невідомо, в якому форматі почнеться навчання у школах з 1 вересня. Варіанти початку нового навчального року в умовах пандемії нещодавно спільно обговорювали у парламентському комітеті освіти, науки та інновацій.
Перед початком навчального року Україну збираються умовно поділити на “зелену”, “жовту”, “помаранчеву” та “червону” зони. І залежно від того, до якої зони буде належати той чи інший
регіон, обиратиметься форма навчан-
ня. Передбачається, що ходити до школи буде заборонено лише у “червоній” зоні.
Якщо рівень захворюваності низький — відвідування закладів освіти дозволено у звичному режимі. Якщо — високий — освіту здобувають повністю дистанційно. Середній рівень захворюваності — освітній процес забезпечується у змішаній формі: дистанційно і в закладах освіти, з відповідним дистанціюванням та заходами гігієни.
Найбільш вірогідним в Україні вважається третій, змішаний сценарій.
Обов’язкові вимоги — дотримання соціальної дистанції та карантинних вимог. Планують також розмежовувати потоки школярів, проводити деякі заняття на свіжому повітрі. Можливі варіанти використання комбінованого навчання. Тобто частина дітей присутня на уроці в класі, а решта вдома стежить за трансляцією уроку онлайн. Окрім того, пропонується організувати навчання у школах у дві зміни. Це питання ще обговорюється.
Утім, у який спосіб діти здобуватимуть освіту в новому навчальному році, це питання часу, а ось дистанційне навчання, яке проходило впродовж березня-травня в школах уперше, оголило чимало проблем, і над ними потрібно працювати однозначно.
“Чимало вчителів надсилали учням лише домашні завдання, причому їх було надмірно багато, а нові теми доводилось освоювати самим або з батьками. Але якщо мама працює, то це досить складно. Якщо буде восени навчання дистанційне, то мамі чи татові треба давати оплачувану навчальну відпустку для дистанційного навчання дітей”, — такий допис зробила мама п’ятикласниці.
Крім того, не в усіх школах учителі-предметники створили платформу, щоб проводити урок онлайн власними силами, адже це потребує більшої підготовки і це дуже відповідально.
“Домашнє завдання, скинуте на Viber або залишене у Classroom, — це не робота педагога, за яку він має отримувати зарплатню”, — впевнений батько семикласника.
Відомі випадки, коли контрольне тестування виконував не учень, а батьки чи їхні друзі, які розумілись на предметі. Крім того, до такої форми оцінювання, коли ще потрібно вкластися в 20-40 хвилин, учень не готовий.
Виникали й інші проблеми. Зокрема, технологічна та матеріальна готовність як педагогів, так і родин, коли на всю сім’ю, де кілька школярів, один комп’ютер, проблеми зі швидкістю Інтернету, з покриттям, погані цифрові навички батьків і вчителів. Все це разом узяте аж ніяк не сприяло успішному навчальному процесу. Звісно, вирішити всі проблеми до початку нового навчального року, коли до нього залишився якийсь місяць, важко, але без цього вже не обійтися — живемо ж у XXI столітті.
Тетяна Кравцова