Де душі чисті, там і творчість світла. Як у молодої художниці Владислави Мельникової, яка 26 червня презентувала авторську експозицію картин “Життя крізь полотно” в музеї історії міста Хмельницького. Літньою веселкою грає її барвистий творчий доробок із акварелей, олійного живопису, батику, розпису по дереву та сучасного декоративно-прикладного мистецтва.
Сюжети понад двох десятків робіт — дуже різноманітні. Переважають романтичні пейзажі. Караван корабликів із напівпрозорими білими вітрилами в морській блакиті, вечірнє сонце, яке скотилося нижче пальмових верхівок, засніжена готика гірських вершин і навіть краєвиди Венеції. Усі ці роботи здаються схожими на чисті мрії авторки, яка на старті своїх творчих пошуків. Уявляючи різні країни, мисткиня ніби подорожує світом.
Дуже багато у справжньої українки, яка народилася 1997 року в Антрациті Луганської області, й рідних пейзажів. Вони гріють душу найбільше. Дівчатко, яке зачаїлося у траві і спостерігає за качечками у ставку, два дружні човники, що задерли курносі носи і відпочивають під берізками, стрімкий потік звивистої гірської річки…
Щирість душі молодої мисткині підкорила навіть відому хмельницьку поетесу Любов Сердунич, яка запропонувала Владиславі Мельниковій проілюструвати її збірку поезій для дітей.
Глянеш на роботи, одразу видно, що їх авторка — молода представниця чарівної статі. Про це свідчать і барвисті кольори, де багато блакитних та рожевих відтінків.
Малює Владислава Мельникова з раннього дитинства. Розповідає, що все почалося з розмальовок. Коли малою виходила за межі малюнка, її сварили. І, боячись, що їй більше не куплять розмальовку, дівчинка намагалася малювати дуже старанно. Коли звичайні діти лише йшли в перший клас, Владислава почала відвідувати уроки образотворчого мистецтва в місцевій школі-студії образотворчого мистецтва “Колір і лінія”.
Крім власних здібностей та підтримки професійних вчителів, Владислава Мельникова сподівається й на вищі сили. Нині багато малює ликів святих. На одній із її картин ангел крилами огортає прапори різних країн. Цю роботу присвятила епідемії коронавірусу. Мріє, щоб небесні сили закрили планету від напасті. Як і мріє про мир в Україні. Чотири роки тому Владислава Мельникова вимушено переїхала до Хмельницького з Луганщини. Нині про війну на Сході говорити не хоче — боляче згадувати. Сумні думки перебиває мріями про світле майбутнє.
У нашому місті дівчина знайшла роботу: працює завіду-вачкою сектора по роботі з молоддю міського Центру національного виховання учнівської молоді. І саме тут почала творити ще більше. Нині в її творчому доробку — понад 30 робіт у різних техніках, включно з графікою та ізониткою.
Так сталося, що за основну професію Владислава Мельникова після девʼятого класу обрала програмування, яке вивчала в Антрацитівському коледжі інформаційних технологій та економіки. Згодом продовжила навчання в Хмельницькому політехнічному коледжі та Національному університеті “Львівська політехніка”, де вивчала менеджмент.
Але творча натура завжди переважала над прагненнями розвинутися в точних науках, тому нині Владислава Мельникова навчається в Київському університеті культури за спеціальністю “Театральне мистецтво”. Мріє стати режисером масових заходів, робити театральні перфоманси.
А ще в молодої мисткині за плечима чимало перемог на різноманітних творчих конкурсах, де демонструвала свої таланти не лише малювання, а й співів і танців. У 2016 році вона посіла друге місце в шоу-проєкті “АРТ-СТУД-ФЕСТ”. Два роки тому стала переможницею відкритого конкурсу мистецтв “Різдвяна зірка”. У 2017 році виборола друге місце в першому відкритому конкурсі мистецтв “Перлина Поділля”. Минулий рік приніс їй перемогу на всеукраїнському дистанційному фестивалі-конкурсі “Злата Фест. Золоті таланти України”. А вже цьогоріч посіла друге місце в онлайн-конкурсі “Парад зірок” та перемогла на всеукраїнському дистанційному фестивалі “Весняний Злата Фест. Золоті таланти України”. І це далеко не всі її перемоги.
З відкриттям персональної виставки художницю привітали колеги, друзі, рідні, особисто начальник міського управління культури і туризму Артем Ромасюков. Загубившись в оберемках літніх букетів, молода мисткиня щиро раділа такій увазі.
Ірина Салій