Хмельничанка Зінаїда Василівна у березні готувалася до планової операції з видалення жовчного міхура. “Дуже переживала, бо, самі розумієте, нікому не хочеться лягати на операційний стіл. Операцію призначили на 24 березня. Я вже була майже готова морально. Заспокоювала себе, налаштовувалася. І ось на тобі, карантин! Усі мої “психологічні тренінги” виявилися марними. Уже довгих два місяці я знову переживаю, це справжнє моральне катування. Бо ж, окрім налаштування на операцію, постійно боїшся, щоб здоров’я не погіршувалося, — розповідає жінка”.
Від початку карантину в Україні планові операції та планову госпіталізацію хворих відмінили. Але 4 травня уряд прийняв рішення щодо розширення планових операцій, які можуть проводитися під час карантину. Відповідні зміни внесено до постанови про карантин для того, щоб знизити рівень ризику загрози життю пацієнтів, які потребують планових операцій.
Однак перед проведенням планових операцій, щоб унеможливити випадки зараження медичних працівників, усім пацієнтам обов’язково необхідно робити ПЛР-тестування на коронавірус.
У медичних закладах до відновлення планових операцій готові. Зокрема, і в Хмельницькій міській лікарні. Як розповів медичний директор закладу Михайло Соболь, за чотири місяці цього року виконано на 513 планових операцій менше, ніж за цей же період торік. Нині медики надають лише ургентну хірургічну допомогу. До речі, у міській лікарні нині заповнено хворими лише 275 ліжок — третина від наявних.
Так само лише термінові операції виконують хірурги у міській дитячій лікарні. За словами виконувачки обов’язки директора медичної установи Наталії Зимак-Закутньої, протягом двох місяців карантину не проведено майже 350 планових операцій (порівняно з відповідним періодом минулого року).
Утім уряд наче й дозволив проводити планові операції, і навіть заради безпеки лікарів дав вказівку пацієнтам робити ПЛР-тестування, проте цією ж постановою собі ж заперечив, зазначивши, що таке тестування слід проводити лише тим, у кого є підозра на коронавірус.
Відтак у Хмельницькому планові операції не проводять. Бо на практиці це майже неможливо виконати. Крім того, для всіх медичних закладів міста планувалося проводити 30 аналізів методом ПЛР, найкраще в п’ятницю, щоб на понеділок були готові результати. Але ця кількість недостатня для потреб лікарень. Однак з більшою кількістю ПЛР-тестувань не зміг би впоратися обласний лабораторний центр.
Поки вирішували, 21 травня набрав чинності новий наказ Міністерства охорони здоров’я: про затвердження змін до стандартів медичної допомоги при COVID-19, яким в Україні запроваджується лабораторне тестування на коронавірус методом імуноферментного аналізу (ІФА).
У ньому, зокрема, зазначається, що лабораторне тестування на COVID-19 проводиться з використанням методу полімеразної ланцюгової реакції та методу імуноферментного аналізу.
Принагідно зауважимо, хто саме підлягає тестуванню ІФА-методом:
• пацієнти з клінічними ознаками коронавірусної хвороби та пацієнти з пневмонією;
• особи, які контактували з хворими, у яких підтверджено інфікування, мають тестуватись на 14 добу після контакту;
• особи, які потребують планової госпіталізації або операції. Цим пацієнтам роблять тести на коронавірус безпосередньо перед госпіталізацією або операцією.
Між ІФА та ПЛР-тестами є відмінність. ІФА-тести визначають антитіла до збудника інфекції, тобто, чи зустрічалась людина з дією інфекції, чи перехворіла вона, а ПЛР-тести визначають наявність вірусу в організмі людини.
Як повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, імуноферментний аналіз є доступнішим, ніж тестування методом ПЛР, оскільки українські лабораторії можуть роботи до мільйона таких тестів на добу.
Начебто вже визначилися, як врешті перевіряти пацієнтів перед плановими операціями.
Наскільки це буде швидко у нашому місті? Запитуємо у Бориса Ткача. “Перед плановими операціями практично всім пацієнтам будуть робити ІФА-тести. Методом ПЛР перевірятимуть лише хворих, які мають імунодепресивний стан (після трансплантації органів, з ВІЛ/СНІД та інші), це невелика кількість, — каже він. — У нашому місті маємо чотири апарати для проведення ІФА-тестування: у міській лікарні, міському перинатальному центрі, інфекційній лікарні та в лабораторно-діагностичному центрі на базі поліклініки №4. Зараз якраз закуповуємо спеціальні реактиви для проведення цих тестувань. Думаємо, буквально днями розпочнемо робити тести”.
У Хмельницькому планують тестувати коронавірус у містян у власній ПЛР-лабораторії. Про це повідомив міський голова Олександр Симчишин на вчорашньому брифінгу. За його словами, така лабораторія діятиме на базі міського перинатального центру. За добу планують здійснювати 100 ПЛР-тестувань.
“Щоб запустити її роботу, необхідно купити ампліфікатор, який коштує 121 тисячу гривень. Кошти виділяємо з міського бюджету (за рахунок економії) і готуємося до оголошення тендеру. Думаю, що наступного тижня вже приступимо до роботи”, — зауважив він.
Хоча подібними питаннями мала б займатися Національна служба здоров’я України, якби в нас був вчасно запроваджений другий етап медичної реформи.
Отож, у кого попереду планова операція, є надія, що вже найближчим часом всі хвилювання й тривоги залишаться позаду. Ось лише яка ціна питання? Як оплачуватиме операції медичному закладу Національна служба здоров’я?
Поки що від вимушеного призупинення проведення планових операцій медичні заклади втрачають. Однак про конкретну вартість операції, яку оплачуватиме НСЗУ, наразі вести мову складно. Фінансування медичних установ здійснюється на рівні 2019 року. Борис Ткач уточнює: “Зараз за окрему послугу оплата йде тільки за пріоритетними пакетами (інсульт, інфаркт, ендоскопії, неонатологія), все інше — за глобальним бюджетом. З липня фінансування за глобальним бюджетом буде зменшуватися, а оплата за послугу зростатиме (з урахуванням статистики за перші три місяці реформи)”.
До речі, за словами міністра охорони здоров’я Максима Степанова, будь-який процес реформування має бути дуже скрупульозно прорахований, реформа системи охорони здоров’я не може покладатися на експерименти за принципом “вийде-не вийде”. Тому після ретельного аналізу ситуації в усіх регіонах держави МОЗ, пообіцяв міністр, найближчим часом представить чіткий план вирішення фінансових проблем медичних закладів, які виникли в результаті запуску другого етапу медичної реформи. Тим часом до 1 червня запроваджено фінансування лікарень на рівні 2019 року, головним закупівельником медичних послуг залишається НСЗУ. Тоді власне й можна буде вести мову про конкретні тарифи на виконання тих же операцій, як і на інші послуги.
В уряді кажуть, реформа в такому варіанті, який узяли за основу, не досконала і її потрібно допрацювати. Максим Степанов пропонує збільшити зарплату лікарям і встановити дорожчі тарифи на послуги. Оплачувати все це буде Національна служба здоров’я України. Втім де взяти такі гроші — уряд поки що не знає.
У свою чергу екс-міністр охорони здоров’я Уляна Супрун про рішення нинішнього Міністерства охрони здоров’я каже, що реформу медицини хочуть зупинити для того, щоб “подобатися”: “Не можна трансформувати рівень медичної допомоги в лікарнях і поліклініках, коли ти дивишся на медиків, як на електорат (потенційний ризик на місцевих виборів восени)”. Водночас пані Супрун назвала рішення уряду Зеленського “боягузливим кроком у минуле”.
Як би там не було, зрозуміло одне: експерименти в медичній галузі можуть дуже дорого коштувати всім нам.
Тетяна Сікорська