Поки дехто з нас нарікає на те, як важко сидіти вдома під час карантину, інші хмельничани вирішили активно допомагати нашим медикам. Одягнувши маски, одноразові рукавички, забувши про небезпеку, їдуть самі на роботу і пропонують підвезти на власному авто медичних працівників.
У Хмельницькому підтримали благодійну акцію «Підвези медика». Створено й активно працює чат у Viber під однойменною назвою. Кожен допис починається словами «Медик» або «Водій». Конкретно, чітко, лаконічно. Медичні працівники просять підвезти їх з різних мікрорайонів міста до обласної, інфекційної, дитячих лікарень. Велика кількість медиків взагалі мусить доїжджати до обласного центру не лише з приміських сіл, а й з більш віддалених райцентрів.
Я спілкувалася з багатьма водіями, які пропонують свої послуги. Вражає їхня скромність: усі просили не писати їхніх прізвищ. Це ж не героїзм, пояснювали, це звичайне бажання допомогти нашим рятівникам, у яких, окрім інших великих проблем, які виникли у зв‘язку з пандемією, додалася ще й проблема доїзду на роботу. До прикладу, водій Михайло каже, що він щоранку їде на роботу на власному авто, тому охоче забирає медпрацівників, які зголошуються на його пропозицію. Зокрема, підвозив медсестер з Львівського шосе до обласної лікарні, з мікрорайону Ракове — до міськоі дитячої. Це нормальні речі, які повинен робити кожен з нас, вважає Михайло. Волонтерство допоможе нам боротися з небезпечним ворогом.
У свою чергу, медичні працівники вдячні водіям за їхню підтримку. Кажуть, щоб їх було легше розпізнати, пов‘язують на рукаві жовту стрічку. Медсестра Валентина у такий спосіб уже кілька разів під’їжджала зі Скаржинець на роботу до обласної лікарні.
Організатори акції кажуть, якщо хтось має ідеї з покращення їхньої роботи, вони завжди раді дослухатися.
Справді, внесок кожного з нас дуже важливий. Підтримаймо хорошу справу хоча б добрим словом, якщо не можемо інакше. Випробування на нас чекає дуже важке. Бачимо, що ми не зовсім готові протистояти такому ворогу. Тому робімо хоч якусь дещицю для того, щоб вийти з цієї війни з мінімальними втратами.
І хто там ще ниє, що на карантині важко? Саме перебування основної маси з нас вдома, зокрема, теж є чи не основним внеском у спільну справу. Не ходімо без потреби, не збираймо інфекцію. Бережімо власне життя і життя своїх близьких.
Тетяна КРАВЦОВА