Практично завершено процес реформування первинної ланки галузі охорони здоров’я в Україні. Сформовано інститут сімейної медицини. Кожен пацієнт має змогу обрати собі терапевта, педіатра чи сімейного лікаря.
У Хмельницькому декларації з сімейними лікарями підписали 90 відсотків мешканців. Решту 10 відсотків складають ті, хто, можливо, уклав угоду з районним центром ПМСД, який теж перебуває в межах міста, чи приватними медичними установами. Або ж людина просто зареєстрована у місті, але не проживає. Є незначна кількість тих, хто не уклав угоду з релігійних переконань.
Усього в місті 199 сімейних лікарів і 23 амбулаторії сімейної медицини. Відкриття ще двох амбулаторій очікується цьогоріч.
Хмельницькі Центри ПМСД №№1 і 2 з початку реформування отримали достатнє фінансування з Національної служби здоров’я України — 138 мільйонів гривень. Амбулаторії доброт-но відремонтовані, оснащені медичним обладнанням, а в найбільших є дефібрилятори — всього шість штук.
Треба віддати належне і міській владі: торік з міського бюджету на забезпечення пільгових рецептів виділено 7 мільйонів 123 тисячі гривень. Оплачено комунальні послуги на суму 1 мільйон 411 тисяч гривень. Зрештою, місто підставляє медицині плече в усьому.
Ще один позитив: суттєво зросла зарплата сімейних лікарів. Так, минулого року середня зарплата сімейного лікаря становила 16600 гривень, а медсестри — 9300. Тож позитивні зрушення є. Детальніше про зміни у сімейній медицині поговоримо з директором КП “Хмельницький центр ПМСД №2”, депутатом міської ради Людмилою Головко.
— Людмило Леонтіївно, як можете оцінити підсумок реформування сімейної медицини у нашому місті, вашому центрі зокрема?
— Вважаю, нам це успішно вдалося. Нині, думаю, кожен пацієнт розуміє, ким для нього є сімейний лікар. Це не просто медичний працівник, це лікар, який найбільш наближений до пацієнта. І до нього звертаються з усіма питаннями. Це можуть бути не лише звернення під час хвороби, а й питання профілактики, психологічні консультації, різноманітні поради щодо здоров’я тощо.
— Чи складно було починати?
— Складно. Початок завжди складний. Куди ми йдемо, що робимо? Лікарі не вірили. Питали, а як на комп’ютері працювати, а як декларацію підписувати?.. Потім запровадили електронний рецепт — як його виписувати? Але згодом усе ввійшло в норму. І тепер уже буде запроваджуватись електронна картка, але цього вже ніхто не боїться.
— Наші амбулаторії достатньо оснащені необхідною технікою?
— Так. На початковій стадії реформування комп’ютеризуватися нам допомогла міська влада. Тепер ми достатньо фінансуємося з НСЗУ і можемо дозволити собі придбати комп’ютери і для лікаря, і для медсестри.
— А як з медичним обладнанням?
— Кожен кабінет сімейного лікаря оснащений різними засобами медичного призначення: отоофтальмоскопи, тонометри, пульсоксиметри, апарати для визначення рівня кисню в крові, об’єму форсованого видиху, ліхтарики для огляду зіву — практично все, що потрібно для роботи. Тому грамотний сімейний лікар може дати собі раду сам. Якщо ж випадок складний, скеровує хворого до вузького спеціаліста, даючи направлення.
І, звертаю увагу, з 1 квітня починається реформування вторинної ланки медицини. Отож пацієнт так само безплатно може звернутися з направленням до приватного лікаря (приватні лікарі теж можуть укладати договори з НСЗУ).
— А якщо людина хоче піти на консультацію до вузького спеціаліста без направлення?
— Для нього ця послуга буде платною. Офіційно буде розроблено тариф, за яким доведеться заплатити.
Але навіщо, якщо можна взяти направлення у свого лікаря і йти на консультацію безплатно?
— А сімейний лікар завжди дасть направлення? Якщо він вважає це недоцільним, тоді що робити пацієнту?
— Сімейний лікар зобов’язаний дати направлення у будь-якому випадку. Навіть, коли пацієнт просто сумнівається у правильності діагнозу і хоче розвіяти всі свої сумніви.
— Люди звикли до того, що було раніше: з будь-яких причин викликати сімейного лікаря додому. Як тепер, чи можна викликати сімейного лікаря додому?
— Згідно з правилами сімейний лікар сам вирішує, чи є необхідністю відвідини пацієнта вдома. Лікар розмовляє по телефону з хворим, усе детально розпитує і робить відповідний висновок. Радить, які ліки пити, що ще зробити. При цьому медик повинен усвідомлювати, що з пацієнтом буде все нормально, якщо він до нього додому не прийде. Зрештою, виклики додому порідшали. Пацієнти ставляться до цього з розумінням.
— Що робити вночі чи у вихідні, коли до свого лікаря не зателефонувати? Між тим людина досить погано почувається. “Швидку” викликати? Але ж там теж нові правила запроваджуються, тому ніхто не знає, чи приїде вона…
— Плануємо, що незабаром у центрах ПМСД почне працювати черговий кабінет — у вихідні й святкові дні до вечора. Зараз у нас у вихідні працюють чергові лікарі (у суботу — до 14.00, у неділю — до 12.00). Передбачаємо, що буде автомобіль і лікарі зможуть виїжджати, на особливо складні випадки додому. Що стосується ночі, то варто, звісно ж, викликати “швидку”.
— Чи повинен сімейний лікар телефонувати до своїх пацієнтів і нагадувати їм про профілактичний огляд, необхідність зробити флюорографію чи щеплення?
— Нині йде мова про свідоме ставлення людини до свого здоров’я. За кордоном на пацієнтів можуть навіть накладати штрафні санкції за те, що вони не дбають про своє здоров’я.
Людина має відвідувати сімейного лікаря й обговорювати всі свої проблеми. Найліпше починати з профілактики. А щодо щеплень, то, звичайно, і сімейні лікарі, і педіатри, і терапевти повинні повідомляти про них пацієнтам.
— Людмило Леонтіївно, лікарі стали отримувати більшу зарплату. Чи почали краще працювати?
— Так. Вони стали, я б сказала, зацікавленішими, дбають про те, щоб надати медичну допомогу в якомога повному обсязі, щоб пацієнт був задоволеним. Натомість хмельничани повинні пам’ятати, що сімейний лікар — базис, опора кожного.
— Яку найбільшу кількість декларацій може підписати сімейний лікар? І що робити лікарям, які набрали мінімальну кількість пацієнтів?
— Максимальна кількість — 1980. І в нас є такі лікарі, справжні фахівці, до яких охоче пішли пацієнти. В основному, звичайно, велику кількість декларацій підписали досвідчені медики. Але є чимало й молодих — уважних та кваліфікованих. Їх люблять, їм довіряють і я особисто цьому дуже рада. Як правило, мінімум набрали ті сімейні лікарі, які були чи щойно вийшли з декретної відпустки. Але вони працюють, стараються, набираються досвіду, бо бачать, що бути хорошим лікарем означає мати гідну зарплату й престиж.
— Чи можна зараз підписати декларацію з сімейним лікарем? І як можна змінити лікаря: можливо, пацієнту щось не подобається, чи йому незручно добиратися до амбулаторії, чи ще з якоїсь причини?
— Звичайно, можна підписувати. Цей процес триває постійно. Так само можна підписати декларацію з іншим лікарем. І складного тут нічого немає: просто відвідати амбулаторію й усе офіційно оформити.
— Дякую за розмову.
— Будьте здорові.
Тетяна Сікорська