Соціум

Проблема булінгу не вирішується самостійно

Минулого вівторка в міській раді громадська організація “Молодь за краще майбутнє” організувала й провела тренінг протидії булінгу в навчальних закладах. Його учасниками стали представники загальноосвітніх та вищих навчальних закладів міста, учнівського та студентського самоврядування.

Захід став своєрідною підготовкою до всесвітньої акції “Рожева сорочка”, до якої Хмельницький приєднався минулоріч. Проходитиме вона 28 лютого у всіх навчальних закладах міста. Назва акції пов’язана з канадським учнем, якого кілька років тому зацькували однолітки лише за те, що прийшов до школи в рожевій сорочці.

Аби подібного не трапилося з хмельницькими школярами та молоддю, фаховий психолог, а заодно й голова ГО “Молодь за краще майбутнє” Леся Романюк під час тренінгу розказала головні принципи протидії боулінгу, поділилася з вчителями, молодими лідерами роздатковим матеріалом, який зможуть використати 28 лютого під час спілкування на тему булінгу в своїх навчальних закладах.

У школах та вишах ровесники можуть цькувати за будь-що: національність, особливості поведінки, ластовиння чи окуляри, навіть за успіхи в навчанні. Людину можуть кривдити, якщо вона інтроверт або їй важко спілкуватися з однолітками. Часто боулінг не має причин, кривдники просто прагнуть конфлікту, обираючи першу ліпшу жертву.

Якщо хтось став жертвою боулінгу, не потрібно панікувати, замикатися в собі і намагатися вирішити проблему самостійно. Не потрібно боятися просити про допомогу. Якщо вас ображають, цькують або бʼють, не тримайте це в секреті, розкажіть батькам, психологу, адміністрації навчального закладу, друзям… Не потрібно звинувачувати в булінгу себе. Не слід виправдовувати кривдників, бо ніхто не має права вас ображати.

Не можна бути байдужими, якщо ви стали свідками булінгу.

Ознаками, за якими батьки можуть дізнатися про знущання над дитиною, є поламані іграшки, ушкоджені елементи одягу, шкільне приладдя. Якщо зовнішні прояви не помітні, зверніть увагу на інше: у дитини мало або взагалі немає друзів, вона боїться ходити до школи або проводити час з однокласниками, часто вдає хворого, раптом починає погано вчитися, ходити до школи довгим нелогічним шляхом, повертається додому сумною, похмурою, у сльозах. Якщо дитину шантажують у школі, вона може просити гроші, щоб відкупитися від кривдників. Після виявлення усіх цих ознак потрібно поспілкуватися з дитиною, при потребі звернутися до психолога.

“Спілкування на тему боулінгу ефективніше, коли відбувається в форматі рівний рівному (одноліток однолітку). Коли про це молоді починає розповідати фахівець, школярі та студенти сприймають інформацію, як урок, а не як відверту розмову. Виникають барʼєри у спілкуванні. Тому хочемо, щоб педагоги й лідери студентського та учнівського самоврядування просто спровокували бесіду на цю тему в навчальних закладах і ненав’язливо давали рекомендації”, — зазначає Леся Романюк.

Ірина Салій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *