Якщо не литимеш воду на спільний млин, твоє зерно залишиться незмеленим. Не знаю, кому належить цей вислів, але, думаю, він завжди актуальний.
Візьмемо хоча б Новий рік, до якого залишається зовсім небагато часу. І так уже заведено, що від нього ми чекаємо змін на краще. Він для нас як поріг, за яким хочемо залишити всі свої невдачі і негаразди, а, переступивши його, чекаємо позитивних змін і сподіваємось на дива. Звичайно, з роками розуміємо, що дива бувають лише в казках.
Насправді, аби сталися гарні зміни, потрібно працювати весь рік, бути впертим і наполегливим, щоб досягти поставленої мети. А це насправді нелегко. Але, як кажуть, дорогу здолає той, хто йде. І з огляду на те, які зміни відбулися в нашому місті, розпирає почуття гордості та задоволення: Хмельницький з маловідомого і навіть провінційного з кожним роком стає все комфортнішим, чистішим, сучаснішим — справжнім містом-лідером.
Зерно, зібране усією хмельницькою громадою, вдалося перетворити на добірне борошно.
Ми стали сильнішими і згуртованішими. Ми допомагали армії, дбали про людей, які мають певні обмеження у здоров’ї, багатодітні сім’ї, матеріально незахищених і тих, хто повернувся з фронту. А ще громада наша сильна своїм зв’язком із владою. А коли є довіра людей, відповідальність влади подвоюється. У Хмельницькому саме так. Містяни сьогодні беруть участь у багатьох проєктах, обговорюють ідеї, новації та ініціативи, пропонують, як підвищити якість життя у місті. Влада їх чує і виконує.
Друге, на чому слід наголосити, — це економіка міста. Бо з чого б мали допомагати, якби в міську скарбницю не надходили кошти? Тож нові робочі місця, підприємства, інвестиційні проєкти — запорука економічного зростання Хмельницького. Вже багато зроблено, а попереду ще чимало амбітних планів.
Про Хмельницький, його успіх та досвід нині знає вже не лише вся Україна, а й світ. І ми цим пишаємося. А знаєте, чому нам багато вдалося? Бо не відкладаємо гарні справи до кращих часів, разом їх робимо вже зараз.
Слово “завтра” придумане для людей нерішучих. Чи не так? А ми взялися — і Хмельницьким пішли новесенькі тролейбуси і автобуси, створили нові парки і сквери, висадили чимало дерев, подбали про чисте довкілля — й отримали першість у номінації “Найуспішніше екологічне місто”, побачили, що зросла народжуваність, — і збудували нові садочки, школи; відчули прагнення молоді до здорового способу життя — й облаштували велодоріжки, встановили спортивні й дитячі майданчики, відкрили Молодіжний центр….
Логічно було б далі перераховувати решту важливих для хмельничан речей, бо ж втілено багато проєктів — соціальних, молодіжних, економічних. Але ми вирішили на сторінках передноворічного випуску не лише розповісти про досягнення року, що минає, а й окреслити завдання на найближче майбутнє. Завдання не лише для влади, а й для громади міста. Згадаймо про спільний млин. Я бажаю кожному, щоб він змолов своє зерно! Щоб ви, дорогі читачі, й надалі залишалися вірними друзями нашої газети. Передплачувати “Проскурів” можна щомісяця, раз у квартал, на півроку, на рік — як вам зручно. Дякую всім, хто з нами. З прийдешніми святами — Новим роком та Різдвом Христовим!
Лариса Світловська