Питання охорони довкілля — вкрай важлива тема світового масштабу. Для нашої країни та суспільства боротьба за покращення екологічної ситуації важить сьогодні не менше, ніж інші загальнодержавні проблеми. Бо стан екології також визначає якість життя людей. І якщо на неї не зважати, то вона негативно вплине і на економіку, і на здоров’я населення. Це вагомий аргумент, щоб цікавитися станом екології та працювати над її покращенням.
Власне, саме проблемам екології у масштабах Хмельницького були присвячені Дні сталої енергії, які відбулися 17-20 вересня в нашому місті. Вони проходять уже п’ятий рік підряд, аби донести важливість зусиль усіх нас і кожної окремої людини для подолання енергетичної та екологічної загроз. Водночас це стимул знижувати споживання енергетичних ресурсів шляхом впровадження заходів з підвищення енергоефективності.
Підсумком Днів сталої енергії стала Міжнародна конференція “Кліматична та енергетична трансформація в сталому розвитку міста”, до участі в якій були запрошені керівники міст Хмельниччини, представники Фонду Держенергоефективності, Міністерства розвитку громад та територій України, гості з Білорусі.Головні екологічні виклики 2019-ого залишаються такими, як і раніше. Глобальна зміна клімату — одна з найгостріших екологічних проблем сучасності.
“Якщо ми не розпочнемо активно діяти, то вже незабаром наблизимось до межі, коли глобальну зміну клімату зупинити буде неможливо і життя на планеті опиниться під загрозою. Люди повинні змінювати свої підходи у використанні енергії, щоб менше шкодити клімату”, — сказав, відкриваючи міжнародну конференцію, міський голова Олександр Симчишин.
Чотири дні організатори міжнародного заходу в Хмельницькому ділилися власними напрацюваннями в сфері боротьби за покращення екологічної ситуації, що нарешті має організований характер, розповідали та на прикладах демонстрували реальні кроки муніципалітету у вирішенні проблем переробки відходів та утилізації сміття.
У Хмельницькому, як і в загальнонаціональному масштабі, вони є надважливими і на те є вагомі причини.
Проблема міського сміттєзвалища існує вже досить давно. Воно розташоване на околиці міста вже понад 60 років. Експерти стверджують, що термін його можливої експлуатації складає ще 5-6 років і несе загрозу довкіллю. Тож місто розробило комплексні заходи, завдяки яким зменшиться потік твердих побутових відходів, які щороку потрапляють на полігон. Наразі це 95 тисяч тонн. У середньому кожен містянин у рік продукує 300 кілограмів сміття.
Кілька років тому для вирішення питання утилізації твердих побутових відходів в обласному центрі затвердили програму “Розумне довкілля Хмельницький” і взялися за її впровадження. Наразі на сміттєвих майданчиках міста є контейнери приватних підприємств для пет-пляшки та скла. Лише за минулий рік населення міста здало 700 вантажівок пластикових пляшок, які не потрапили на сміттєзвалище та були відправлені на переробку.
У січні минулого року на міському полігоні твердих побутових відходів запрацювала установка з відбору біогазу, що перетворюється в електроенергію. Минулоріч вироблено майже три мільйони згенерованої електроенергії. Видобуток газу на годину складає 300 кубічних метрів. Підприємство продає електрику державному підприємству за “зеленим тарифом”, а 13% суми сплачує місту. Кошти надходять на рахунок “Спецкомунтрансу” (щомісяця в середньому 140 тисяч гривень) і використовуються на потреби полігону ТВП. Крім приватної інвестиції, яку отримало місто, додаткових робочих місць, грошових надходжень на потреби полігону, завдяки видобутку газу зі сміттєзвалища мінімізуються ризики виникнення пожеж на полігоні, зменшується об’єм сміттєзвалища, покращується екологічна ситуація в місті.
Завдяки екобусу, який більше року курсує містом тричі на тиждень за 12 напрямками, вирішено питання з небезпечними побутовими відходами. Спеціально обладнаний автомобіль збирає відпрацьовані батарейки, люмінесцентні лампи, тару від лаків, фарб, миючих засобів, прострочені ліки, термометри і ртутовмісні матеріали. Реальних обрисів нарешті набула тема сміттєпереробного заводу. Це буде підприємство з механічно-біологічної очистки, площею приблизно 15 тисяч метрів квадратних. Це дороговартісний проект, якого місту самому не осилити. Тож, детально вивчивши це питання, керівництво міста знайшло партнерів у Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і працює у двох напрямках: розширення з подальшою рекультивацією діючого сміттєзвалища та побудова сміттєпереробного заводу.
Під час екофоруму Green Cities за участю представників 42 міст із усього світу, що відбувся в Лондоні, міський голова Олександр Симчишин домовився про надання місту п’яти мільйонів євро безповоротних коштів на впорядкування міського полігону ТПВ. Паралельно місто веде перемовини з ЄБРР щодо будівництва сміттєпереробного комплексу. Наразі триває виготовлення кошторисної документації. Фактично п’ять мільйонів євро на впорядкування сміттєзвалища, які місту безповоротно надасть ЄС, це не повна, хоча й суттєва сума, тому найвірогідніше будівництво сміттєпереробного підприємства відбуватиметься на основі співфінансування. Точна вартість робіт стане відомою після виготовлення проектно-кошторисної документації, а орієнтовна складе від 526 до 676 мільйонів гривень. Що стосується зведення сміттєпереробного комплексу, то попередня угода з ЄБРР підписана. Кредитна організація провела тендер і найняла експертів. Коли вони нададуть ЄБРР повний звіт, отримаємо остаточне рішення щодо кредитування — обсяги і терміни. Попередньо йдеться про 15 мільйонів євро.
“Щодо типу переробки сміття, то ми вибрали механічно-біологічний, — каже заступник міського голови Володимир Гончарук, який презентував поводження з ТВП в Хмельницькому на тематичній панелі “Енергетична кліматична трансформація: як сформувати інтегровану систему управління відходами на локальному рівні”. — Провівши морфологічні дослідження сміття, виявили, що майже 50 відсотків — це органічні рештки, які можуть бути перетворені у компост. Щороку завод сортуватиме й перероблятиме майже 40 тисяч тонн органічної фракції. Це відбуватиметься завдяки сухому анаеробному зброджуванню, — способу отримання біогазу, який генеруватиметься в електроенергію. Відсортовуватиметься так зване корисне сміття, а це 10-12%, яке продаватиметься як вторинна сировина. Після цих процесів ще залишиться приблизно 12% сміття, яке не переробляється. Це сміття далі складуватиметься через рекультивацію”.
Для покращення екології місцеві науковці на замовлення управління екології та контролю за благоустроєм міста розробили схему екологічної мережі Хмельницького. Вартість проекту склала 80 тисяч гривень. Такий документ є лише у кількох містах України. Він унеможливлює забудову важливих “зелених зон” обласного центру і слугуватиме збереженню місцевого природно-заповідного фонду. У схемі виокремлюють шість природних ядер, важливих для місцевого та регіонального довкілля. Серед них — парк імені Михайла Чекмана, який охоплює й водосховище Південного Бугу, Прибузьке ядро (заплава головної річки міста), дендропарк “Поділля”, ботанічний сад Хмельницького національного університету, Гречанський і Ветеранський ліси. Перед кожним із шести ядер також виокремлюють зони відновлення — своєрідні буферні зони, які теж необхідно зберегти від можливої забудови, а також природні коридори, якими мігрують звірі, птахи й комахи. Загалом у Хмельницькому існують дев’ять таких еко-коридорів, які пролягають через різні частини міста, здебільшого через місцеві водойми. Після того, як схему затвердять депутати, її враховуватимуть під час проведення будь-яких робіт — капітального будівництва чи прокладання мереж. Наразі схема екологічної мережі винесена на сесію міськради для затвердження.
В Хмельницькому за останні три роки відведено 17 земельних ділянок під нові парки та сквери загальною площею 101,8 га. Також з метою збереження природних ландшафтів та розширення території природно-заповідного фонду виготовлено наукове обґрунтування та подано на затвердження 14 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 10,2 га. Висаджено понад 3500 дерев. І це лише невеличка частина того, що місто робить у рамках Програми охорони довкілля Хмельницького.
Незаперечним є факт, що влада міста всіляко підтримує та розвиває дешевий та екологічний вид транспорту — електротранспорт. В останні три роки придбано 27 одиниць тролейбусів та капітально відремонтовано п’ять одиниць. Цьогоріч замовлено за програмою лізингу 10 нових тролейбусів. П’ять із них уже на лінії, а ще п’ять надійдуть від виробника у ХКП “Електротранс” уже в жовтні.
У Хмельницькому також активно розвивається велоспорт. Для цього місто облаштовує велодоріжки та велопарковки. Кількість велопарковок, що планують встановити цьогоріч у місті, складе тисячу штук. Допомагає в цьому відповідальний бізнес-партнер — логістичний центр “Нова пошта”.
“Це не останній наш спільний бізнес-проект, — зауважує міський голова Олександр Симчишин. — Я дуже задоволений цією співпрацею. Логістичний центр створив не тільки нові робочі місця, не тільки завів у місто нові технології, а й допомагає нам позиціонувати Хмельницький як місто інновацій та сприяє розвитку велоспорту”.
Протягом чотирьох днів Хмельницький був епіцентром дискусій про екологію, про роль і місце міста й громади у спільній боротьбі за право на чисту воду, чисте повітря, зелені насадження, активне та повноцінне життя, а також розумне використання енергії в повсякденному житті.
На одній із тематичних панелей обговорили спільні програми держави і місцевого самоврядування щодо термомодернізації та енергоефективності в об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків, а також конкретні результати впровадження енергоефективних проектів у Хмельницькому. До теми енергетичної кліматичної трансформації в сталому розвитку міст мала змогу долучитися активна молодь міста. Відбулася жвава дискусія на тему енергетичної та кліматичної політики. Говорили і про перспективи альтернативних джерел енергії, про видобуток звалищного газу і користь від цього проекту, про будівництво сміттєпереробного заводу.
Хмельницькі школярі мали змогу задавати запитання міському голові, а також висловити свої пропозиції щодо бачення майбутнього рідного міста.
У Молодіжному парку один день працювала виставка арт-об’єктів, виготовлених школярами з пластикових пляшок, до збору яких активно долучилися всі міські загальноосвітні заклади. На шість інсталяцій було витрачено 4000 пет-пляшок. Ідея, яку озвучила в.о. начальника відділу освіти Світлана Губай, — наочно продемонструвати, як багато пластику ми використовуємо. Каркаси з дроту виготовили у ВПУ №11. З допомогою вчителів образотворчого мистецтва учні створили цікаві арт-об’єкти. Вони прагнули довести, що пластиковим сміттям, не задумуючись, ми забруднюємо річки, прибережні смуги, лісопосадки, парки і сквери. Це справжнє лихо, з яким треба боротися негайно. Світлана Губай наголосила, що слід активніше проводити системну ековиховну роботу з дітьми та батьками, яка дає результати.
Вікторія Стандрійчук