Хмельницький міськрайонний суд переніс підготовче засідання у справі за обвинуваченням колишнього керівника управління СБУ в Хмельницькій області Віктора Крайтора, яке не вдалося розпочати 6 серпня.
Крайтора підозрюють у незаконному усному наказі своїм підлеглим стріляти у бік активістів Хмельницького майдану 19 лютого 2014 року. Внаслідок цієї стрілянини загинула 72-річна Людмила Шеремет, ще кілька активістів дістали поранення. Фактично ця подія спричинила подальшу ескалацію конфлікту. Група невідомих закидала будівлю “коктейлями Молотова” і ближче до вечора того дня від кулі загинув 21-річний Дмитро Пагор.
Сам Крайтор заявив, що в лютому 2014 року прийняв єдине правильне і законне рішення, захищаючи будівлю СБУ.
Наступного дня після трагедії, 20 лютого, мітингувальники мало не вчинили самосуд над начальником УСБУ. Активісти підстерегли Крайтора, коли він виходив з установи служби безпеки, вхопили попід руки і з вигуками “Ганьба!” привели на майдан Незалежності. Правоохоронцям разом із хлопцями з самооборони ледве вдавалося втримати розлючений натовп: люди намагалися бодай шарпнути полковника. Тоді, вийшовши на імпровізовану сцену, начальник управління СБУ зізнався, що наказ відкрити вогонь віддавав особисто. На вимогу мітингувальників полковник написав рапорт на звільнення, та це не задовольнило людей. Вони вимагали привселюдного суду над начальником СБУ. Щоб не допустити сутички, Віктора Крайтора під громадським конвоєм доставили до сесійної зали обласної ради, де якраз відбувалась позачергова сесія. Після того, як 30 регіоналів написали заяви на вихід з провладної партії, начальника СБУ вивели через транспортну прохідну і передали в руки співробітників військової прокуратури.
Попри визнання своєї вини, екс-голова СБУ в Хмельницькій області не поніс покарання. Спершу йому повідомили про підозру в перевищенні службових повноважень (ст. 365 ККУ).
Потім підозру змінили на більш м’яку статтю — недбалість (ст. 425 ККУ). Однак і за цією статтею у березні 2015 року військова прокуратура Західного регіону закрила провадження щодо Віктора Крайтора через “відсутність складу злочину”.
Після численних звернень потерпілих щодо неефективного процесу за справу взявся у 2017 році департамент спеціальних розслідувань ГПУ. Тоді були виявлені порушення в розслідуванні військової прокуратури. За даними департаменту спецрозслідувань, не були вилучені головні речові докази, частина з них втрачена або свідомо знищена, не допитано важливих свідків.
Увесь цей час до жовтня 2017-го Віктор Крайтор працював в СБУ. А остання відома його зарплата складала 13,5 тисячі гривень. Попри це виявилося, що у 2016 році Крайтор купив у харківського податківця Івана Чекотила авто Porsche Cayenne за 1,5 млн. грн.
І все ж у червні 2018 року Крайтору повідомили про підозру. Того ж місяця його справу знову передали військовій прокуратурі, оскільки департамент реорганізували в управління спеціальних розслідувань ГПУ.
17 грудня 2018-ого в Подільському суді Києва відбувся розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному Віктору Крайтору. Прокуратура просила визначити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Проте суд застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання терміном на два місяці.
Головна військова прокуратура оскаржувала ухвалу Подільського районного суду Києва 18 грудня, але суд не скасував рішення першої інстанції.
6 серпня цього року в Хмельницькому міськрайонному суді мало відбутися підготовче засідання у справі за обвинуваченням колишнього керівника управління СБУ у Хмельницькій області Віктора Крайтора, але провести його не вдалося. Головуючому судді Олегу Антонюку не вдалося з’ясувати обставини щодо потерпілого Олега Топольницького, який має суттєві проблеми зі здоров’ям і погано орієнтувався у суті провадження. З цієї причини суддя виніс окрему ухвалу, якою потерпілому рекомендовано звернутися до Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Цей центр має надати йому адвоката, який безкоштовно представлятиме його інтереси в суді.
Водночас представник двох потерпілих — Шеремет та Полудніцина висловила готовність представляти інтереси й Топольницького за умови згоди останнього. Крім того, адвокат надіслала клопотання, яким просить суд повернути обвинувальний акт прокуратурі, оскільки вважає, що в ньому не повною мірою відображена правова кваліфікація дій обвинуваченого Крайтора. Зокрема, на думку представника потерпілих, там мали би бути більш ширші кримінальні статті, а саме 115 (умисне вбивство), 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) і ч. 3 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки).
Наступне судове засідання відбудеться 16 серпня.
Лариса Світловська