Майже два роки тому в Україні стартувала медична реформа. Сьогодні її багато хто критикує. Що змінить реформа для українців та чи справді все так погано? З цими та іншими запитаннями ми звернулися до начальника управління охорони здоров’я міської ради
Бориса Ткача.
— Борисе Васильовичу, розкажіть хмельничанам про плюси медичної реформи.
— Реформа ще не завершена, вона не ідеальна, але з нею точно все не настільки драматично, як заявляють її противники. Головне завдання реформи — не знищити безкоштовну медицину, як, до речі, вважає переважна більшість людей, а структурувати надання послуг та фінансування медичних установ. Кажу про принцип “гроші за пацієнтом”, який передбачає, що медичні заклади, де працюють найбільш фахові лікарі і до яких звертається більше пацієнтів, отримають відповідно більше фінансування.
Безкоштовна медицина в Україні залишається. Щоб скористатися всіма її перевагами, потрібно обрати сімейного лікаря і підписати з ним декларацію. Оплату послуг гарантує Національна служба здоров’я України (НСЗУ), яка тепер виступає у ролі єдиного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Невідкладна допомога українцям надається і нікуди не дівається. Безкоштовні ліки для українців теж передбачені.
— То що вже реформовано?
— Медична реформа розрахована на три роки (2018-2020 роки) та відбуватиметься в три етапи. Перший розпочався торік і торкнувся первинної ланки. Це — сімейні лікарі, дільничні педіатри і терапевти. В нас створені центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), які одразу були перетворені на комунальні неприбуткові підприємства. З липня минулого року вони почали працювати з Національною службою здоров’я України. Це вже дало позитивні результати. По-перше, ми змогли закупити все необхідне обладнання для амбулаторій, які є структурними підрозділами ЦПМСД, по-друге, підвищили в 2-2,5 раза заробітну плату медичним працівникам первинної ланки.
Хочу підкреслити, що на комп’ютеризацію цих закладів були виділені кошти з міського бюджету. Також місто оплачує комунальні послуги для амбулаторій сімейної медицини. Крім цього, Хмельницький — одне з п’яти-семи міст України взяло на себе ще й виплати пільгових рецептів.
— Що означає початок реформи другої ланки?
— Це означає, що гарантований пакет послуг, який безоплатно надається сімейними лікарями, терапевтами чи педіатрами, не зміниться. З літа до нього також додасться надання діагностичних послуг, які будуть оплачені Національною службою здоров’я. Зокрема, за направленням сімейного лікаря, пацієнт гарантовано отримає понад 50 медичних послуг безкоштовно. За інші потрібно буде заплатити.
— А якщо людина не обрала сімейного лікаря і не підписала з ним декларацію, то безкоштовно їй отримати послуги вже невдасться?
— Ні, це не так. Термінів на обрання сімейного лікаря немає. Тобто людина може це зробити в будь-який час. А ось ті, хто категорично відмовляється обирати для себе сімейного лікаря, за послуги платитимуть. Щоправда, поки ми ще не знаємо, скільки саме. Тарифи визначатиме Міністерство охорони здоров’я. Це стосується планової медичної допомоги. Невідкладна допомога надаватиметься, як і раніше, безкоштовно, і тоді, коли вона потрібна. Іншими словами, це означає, що до вузькопрофільного спеціаліста або на додаткову діагностику хворий може потрапити лише за направленням сімейного лікаря, терапевта або педіатра. І тільки за направленням ці послуги оплатить НСЗУ. Якщо ж людина готова їх оплачувати, то може звернутися без направлень. Цього року НСЗУ починає оплачувати послуги діагностики за програмою “Безкоштовна діагностика” тільки за направленням лікаря первинки. У 2020 році усі медичні послуги будуть оплачуватися НСЗУ тільки за умови направлення від лікаря, крім окремо визначених випадків.
— Чи можна підписати декларацію з лікарем приватної клініки?
— Можна. Головне, щоб ця клініка мала договір із НСЗУ. Загальне правило для приватних клінік: вони, як і комунальні клініки, мають набір послуг, котрі надаватимуть безоплатно. Набір послуг зафіксований і за контрактом з НСЗУ має надаватися скрізь однаково і в повному обсязі. У рамках цього переліку нічого платного бути не може.
Приватні клініки можуть платно надавати інші послуги, які не входять у пакет первинної медичної допомоги, оплачений НСЗУ. Але це потрібно пояснити пацієнту.
— З часом стаціонари, а це міська та інфекційна лікарні, будуть так само, як і поліклінічні заклади, перетворені на неприбуткові комунальні підприємства. Яка доля чекає на міський протитуберкульозний диспансер? Є інформація, що держава фінансуватиме лише обласний центр боротьби з туберкульозом.
— Так, дійсно, держава бере на себе фінансування лише обласного протитуберкульозного диспансеру, але це не означає, що ми маємо закрити міський. На це місто не піде, хоча порівняно з минулими роками кількість випадків захворювання на туберкульоз дещо зменшилась, але хвороба є і сказати, що нам фтизіатри не потрібні, ми не можемо. Тому міський протитуберкульозний диспансер також буде перетворений на комунальне неприбуткове підприємство, яке матиме назву медичний центр спеціалізованої паліативної та хоспісної допомоги. Відтак спеціалізована фтизіатрична допомога, можливо, дещо в скороченому вигляді, але все одно буде. Водночас на інших площах тубдиспансеру ми плануємо зробити хоспіс, який не потребуватиме великих капіталовкладень. Раніше ми його хотіли відкрити на базі колишньої поліклініки вузлової лікарні в Гречанах, але згідно з проектно-кошторисною документацією на це потрібно щонайменше три мільйони гривень.
— Сьогодні в місті є чимало медичних програм, за якими хмельничан забезпечують безкоштовними ліками. Вони і надалі працюватимуть?
— Програми, започатковані у 2016 році, продовжують працювати. Тобто невідкладна допомога забезпечується безкоштовно в стаціонарах, приймальних відділеннях, травмпунктах (рентгенівські плівки, гіпс, знеболюючі), в тому числі вакцини для екстреної профілактики, фінансуються з місцевого бюджету.
Дитячу лікарню намагаємося забезпечити максимально безкоштовними ліками. Однак є ексклюзивні медпрепарати, які можуть потребувати в стаціонарі одна-дві дитини в рік. Такі препарати ми не закуповуємо. Їх за потреби купують батьки хворих дітей. Рештою ліків забезпечені повністю. Звичайно, є випадки, коли люди телефонують на гарячу лінію і повідомляють, що десь немає окремих безкоштовних медпрепаратів. Це може статися, коли одні ліки вже закінчились, а інші ще не закупили. Проте такі проміжки тривають від кількох днів до тижня. Ми намагаємося цього уникати, але не завжди вдається.
У міському перинатальному центрі ми вже другий рік підряд за кошти міського бюджету забезпечуємо пологи і кесареві розтини.
В міській лікарні працює програма, за якою заклад забезпечується шприцами, крапельницями, розчинами, знеболюючими препаратами, рукавичками, ватою, спиртом. Раніше все це купували самі хворі. Нині в кожній палаті стаціонарів на дверях прикріплений список з переліком препаратів, які надаються безкоштовно (за кошти з міського бюджету). Якщо хворий потребує ліків, які ми не можемо надати безкоштовно, доведеться купувати їх за власні кошти. Реанімаційне відділення забезпечується безкоштовними ліками повністю: для реанімації є практично все. Крім того, ми вже приєднали до цього процесу й блоки інтенсивної терапії кардіологічних та неврологічних відділень.
— Нещодавно в Хмельницькому сталася надзвичайно важлива подія — відкриття в міській лікарні відділення гемодіалізу. Є ще якісь новації?
— Похвалитись є чим. Ми запустили відділення екстракорпорального запліднення. В інших областях такі відділення є лише в приватних центрах. Не можу стверджувати, що повністю забезпечуємо це відділення всім необхідним, тому що є розхідні матеріали, є підготовчий процес жінки до самої процедури і на це потрібні кошти. Але, порівняно з цінами в приватних центрах, у нас, як мінімум, в два рази дешевше.
Окрім цього, поступово оновлюємо обладнання в міській лікарні. Торік за кошти міського бюджету вдалося закупити нову сучасну лапароскопічну стійку для хірургічного відділення. Зараз закуповуємо артроскопічну стійку для травматологічного відділення, аби наші травматологи могли виконувати малоінвазивні операції на суглобах, не завдаючи значних травм тканинам і органам пацієнта.
Також закупили халедохоскоп — це різновид ендоскопа, який застосовують для огляду жовчних протоків. Восени маємо закупити необхідні інструменти для нього і тоді, крім діагностики, на базі міської лікарні зможемо без розтину зовні виконувати й операції з видалення каменів з жовчних протоків, які в нашій області практично не виконуються. Фахівці для цього в нас є.
— Мабуть, все-таки є проблеми, що гальмують медичну реформу?
— На мій погляд, одна з таких проблем — погані дороги. Ви можете запитати, а до чого тут вони? Однією зі складових медреформи є створення госпітальних округів — це об’єднання кількох районів в одне ціле. Важлива умова: від будь-якої точки округу до лікарні інтенсивного лікування пацієнт повинен мати можливість дістатися протягом максимум 60 хвилин. Тобто протягом так званої “золотої години” людина має опинитися в руках спеціалістів, що збільшить її шанси на одужання. А при стані наших доріг — це проблема.
Інша проблема — фінансування госпітальних округів, оскільки людина сама обиратиме заклад, де б їй надали медичну допомогу і, як правило, вона обиратиме заклади обласного значення, які відповідно до кількості хворих матимуть більше фінансування. Тобто може постати питання про закриття віддалених райлікарень. На мою думку, доки в нас не запрацює адміністративна реформа, госпітальні округи працювати не будуть.
Ще одна проблема — непрогнозованість. Скажімо, програма “Безкоштовна діагностика”, про яку я вже говорив, мала стартувати в липні цього року, проте цей процес відтерміновується, відтак і фінансові можливості спрогнозувати важко.
Скажу відверто: ризиків багато. Це серйозна реформа, результати якої можна буде оцінити через два-три роки. Але попри все медична реформа потрібна і вона має змінити не лише охорону здоров’я в країні, а й менталітет, ставлення українців до власного здоров’я.
— Дякую, Борисе Васильовичу, за цю детальну інформацію. Переконана, що хмельничанам вона буде корисною.
Лариса Світловська