Соціум

Централізована децентралізація

Майже щодня уряд розповідає українцям про “колосальні досягнення” реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади. Щодня говорять про мільярди додаткових надходжень до місцевих бюджетів.
Але погляньмо на цифри, а вони, як відомо, не брешуть! Цікавий факт: у 2007 році, коли про децентралізацію тільки мріяли, залежність місцевих бюджетів від трансфертів з державної казни становила 45,5% (питома вага трансфертів з держбюджету у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів). У 2018-ому залежність зросла до 53%.
Україна впевнено наздоганяє Францію, яка є традиційно централізованою країною із рівнем залежності місцевих бюджетів 60%. До слова, у Польщі, досвід якої наш уряд бере за основу, і Швеції — 40%.
В усьому цивілізованому світі децентралізація — це передача джерел надходжень з державного до місцевого бюджету. Децентралізація в Україні — це створення нових податків (місцевий акциз, податок на нерухоме майно, збільшення ставок єдиного податку тощо). Тобто, за українську децентралізацію платить звичайний українець, малий і середній підприємець.
Збільшення ж надходжень до місцевих бюджетів насправді відбулося через збільшення мінімальної зарплати і, відповідно, зростання податку на доходи фізичних осіб, а також за рахунок робити місцевих органів влади щодо виведення з легалізації зайнятості, створення робочих місць. Там, де місцева влада стримує податкове навантаження на і так зубожіле населення, намагаються залучати додаткові джерела надходжень. Наприклад, пайова участь із забудовників, заробляння на депозитах.
Раніше “на поклін” за додатковими коштами на розвиток громади доводилося ходити до кабінетів обласних чиновників, а нині — до міністерських.
Подивіться, на що перетворили закон про Держбюджет. Це ж “ручник” розподілу коштів державної казни — суцільні виключення з Бюджетного кодексу. Державний фонд регіонального розвитку перетворили на інструмент підкупу мажоритарників, аби ті голосували за “потрібні” законопроекти.
При цьому всьому уряд забуває порахувати суму додаткових видатків, які лягли на плечі місцевої влади.

Анна Мунько

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *