Вихід
Інавгурація Володимира Зеленського розпочалася нестандартно як для Президента, проте цілком природно як для актора та шоумена. Володимир Олександрович не йде, а пурхає, манірно підіймає ніжку і чмокає Кошового. Дорогою дає чи не кожному “пятюню”, позує на камери, на ходу селфиться і, здається, ось-ось почне роздавати автографи.
Чи то Зеленський й досі ще не вийшов з ролі Голобородька, чи то щось нервове, коли розум не встигає контролювати рухи і дії, а, можливо, просто ще не встиг відучитись від звички грати на публіку? Ні, скоріш за все, — це сценарій, написаний спеціально, аби показати, що він, Зеленський, не такий, як його попередники, а свій хлопець, Лєнін чоловік або просто Лєнін.
Різко біля червоної доріжки ЗеЛєнін зупиняється і вже з серйозним виглядом упевненим кроком іде до сесійної зали. Все за планом — без казусів, вартовий не втрачає свідомості, двері не зачиняються, але чи то якась іронія долі, чи хто злим оком подивився, але під час урочистостей з подушки падає посвідчення Президента України. Забобонні люди скажуть: це — недобрий знак. Утім доля або підносить несподівано приємні сюрпризи, або й навпаки.
Промова
Промова, як і сам сценарій, також написана за спрощеним варіантом без зайвих дрібниць і обіцянок, які звучали від Зеленського раніше. Він не уособлює себе. Каже, що Президент — це кожен українець і просить не вішати його портрети в кабінетах. Натомість пропонує повісити портрети своїх дітей. Говорить просто те, що хочуть чути українці. Читає промову з аркуша, а коли відриває від написаного очі, слідкує за реакцією в залі і помітно нервує. А потім сам собі аплодує, як на концерті. Раптом переходить на російську, а це вже серйозний сигнал, який свідчить багато про що. Сам Зеленський мотивує це тим, що на Сході української не розуміють, тобто це натяк на те, що права російськомовних обмежуються. До речі, це одна з тез, якою спекулювала Росія, окуповуючи Луганську та Донецьку області. Ляшку, який вигукнув, що на Сході українську мову розуміють, Зеленський радить не ділити людей. А це бальзам на душу тим, хто не сприймає українську мову, тобто мову держави, в якій вони живуть і, звісно, це на руку Росії.
Заради припинення вогню на Донбасі Зеленський готовий іти “на все”. А це вже інтрига і досить лячна. Якщо мав на увазі зміну курсу України і повернення до Росії, то українці цього точно не дадуть зробити. Між іншим Зеленський так і не сказав прямо, що Росія напала на Україну і є агресором. Не згадав і кримських татар. Зате цитував Рейгана і наголошував, що користі від міністрів нема, щоб писали самостійно заяви і йшли.
Кадрові призначення
Перше кадрове призначення — голова Адміністрації Президента. На цю посаду Зеленський призначив людину Коломойського — Андрія Богдана. Звісно, для бабці Мотрі з Пашутинець це ні про що не каже, а ось ті, хто цікавиться політикою, взяли це на “галочку”. Адже пан Богдан працював в уряді Азарова часів Януковича. Згадаймо обіцянки Зеленського під час виборів: “…Це будуть нові люди, досвідчені, некорумповані…”. Більше того, Богдан підпадає під закон “Про люстрацію”. Про це Зеленський ані слова. Скоріш за все, це призначення може бути розрахунком з Коломойським за медійну підтримку на виборах. “Новою” й “некорумпованою” людиною в команді Зеленського може стати й Арсен Аваков, якому готують м’якеньке крісло, і не лише він.
Дострокові вибори
Та найбільший сплеск емоцій викликала заява про достроковий розпуск парламенту. Радіє Опоблок — для них це шанс узяти реванш. Зеленський ставить нардепам термін — два місяці. Друга теза, яка вже наступного дня стала указом, — розпуск Верховної Ради та призначення дострокових парламентських виборів. Новиною це не стало, оскільки було прогнозовано, що про це він заявить під час своєї інавгураційної промови.
Утім дострокові парламентські вибори за старим законом — це, даруйте, все одно, що плювати проти вітру. Але це на руку Зеленському, адже не треба буде ухвалювати політичні рішення, не треба надалі розчаровувати свій електорат, вихований фільмом “Слуга народу” та програмою “Країна мрій”, і знову обіцяти.
Для українців дострокові парламентські вибори за старим законодавством — це означає, що наступні п’ять років буде абсолютно те ж саме, що і сьогодні. Адже партійні лідери самостійно виставлятимуть, хто ж буде на перших місцях у списках, а їх можна й купити, як це було завжди. А по “мажоритарці” й надалі працюватиме гречка.
А чи потрібні нам усім парламентарії, для частини яких Верховна Рада — подіум для показу вбрання, місце відпочинку від бізнесових справ, де можна ще й отримати мзду за голос? Чи потрібні нам народні депутати, які не розмовляють українською, демонструючи неповагу до України, до її народу, які абсолютно безграмотні або з чіткою проросійською ідеологією.
Отож, якщо Зеленський позиціонує себе як слуга народу, то має розуміти це, бо може бути вже не так смішно.
Лариса Світловська