13 жовтня виповнилося 75 років львівському скульпторові, художнику-керамісту, графіку Роману Петруку. Про його роль в українському мистецтві краще, ніж відомий вітчизняний художник-імпресіоніст Роман Сельський і не скажеш: “Українську скульптуру ХХ століття відмикав Олександр Архипенко, а замикатиме Роман Петрук”. Так і сталося.
13 жовтня виповнилося 75 років львівському скульпторові, художнику-керамісту, графіку Роману Петруку. Про його роль в українському мистецтві краще, ніж відомий вітчизняний художник-імпресіоніст Роман Сельський і не скажеш: “Українську скульптуру ХХ століття відмикав Олександр Архипенко, а замикатиме Роман Петрук”. Так і сталося.
Народився майбутній скульптор у с. Рудники Снятинського району Івано-Франківської області. “У школі я малював, але йти на художника не збирався. Приїхав до Львова вступати на “Експлуатацію автомобільного транспорту”. І якось так вийшло, що іспити я склав, але вчитися не захотів, мене вже на той момент зацікавила архітектура. Але на архітектора вчитися теж передумав. І десь після Різдва вступив на підготовчі курси в декоративно-прикладний інститут. Дуже багато ліпив і малював, встиг підготуватися. Так потрапив на художню обробку дерева. Але потім мені стало нецікаво, вирішив — кидаю, більше не буду, не хочу, піду в Дубляни на агрономічний. Це вже був четвертий курс, і Карло Звіринський, з яким я на той час уже був знайомий, умовив мене, сказав, ну, закінч уже, а потім пі-деш… Він мав такий дар умовити… Я пообіцяв, що здам усі екзамени, але заберіть мене з того дерева на кераміку. І коли я пішов на кераміку, мені стало цікаво. Кераміці я не зрадив дотепер”, — згадує митець в одному з інтерв’ю.
Отож закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, з 1967 року працював художником у монументальному цеху Львівського художньо-виробничого комбінату.
Роман Петрук — один із вихованців неофіційної “Академії мистецтв”, яку багато років вели Карло Звіринський та Роман Сельський. Це не навчальний заклад, а, швидше, зустрічі однодумців, живих класиків українського модерного мистецтва з тими, хто прагнув знань, розуміння, чиї душі відповідали взаємністю на благородне бажання майстрів дати учням знання культури, історії світового мистецтва, мистецьких технік. Вихованці цієї “школи” відзначаються послідовністю, чесним ставленням до мистецтва, безкомпромісністю.
Твори Романа Петрука легко впізнати за характерними виражальними засобами, майстерно використаними в процесі творення декоративного чи монументального образу. Композиціям художника не властива згладженість форм. Здається, що вони не є продуктом напруженого творчого пошуку, а народжуються легко і невимушено. Все ж така невимушеність є результатом нелегкої праці та високої майстерності.
На початку 1990-х він одним із перших почав створювати монументальну скульптуру на християнську біблійну тематику. У 1990-1994 роках творить бронзові скульптурні композиції “Євангелісти”. Образністю та художньою пластикою вони нагадують силуети швейцарського скульптора Альберто Джакометті. Також Роман Петрук є автором емблеми Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у Львові, каплиці “Живе джерело” у Трускавці, монументальних об’єктів у Києві, Володимир-Волинському, Хусті.
Хмельницький художній музей пишається тим, що має у своїй збірці 12 робіт цього видатного майстра, шість з яких представлено в експозиційних залах. Три багатофігурні композиції, сформовані з шамоту, — “Вокзал вночі”, “Біла піраміда”, “Олімп”, виконані у 1973-1975 роках, сприймаються як образи тогочасного суспільства та його керманичів. Вони ніколи не втратять актуальності, бо взаємовідносини людини і влади — проблема вічна.
Інші три роботи, що прикрашають постійну експозицію музею, керамічні скульптури “Йосип”, “Марія”, “Дівчина з глеком”. Для митця глина є матеріалом з практично необмеженими виражальними можливостями. Біблійні персонажі Романа Петрука максимально олюднені, приземлені. Марія постає в образі звичайної жінки, яка тримає на руках дитину, Йосип — у вигляді лірника. Найбільш промовистими є пальці рук, що перебирають струни. На відміну від попередніх, художнє рішення скульптури “Дівчина з глеком” позбавлене будь-яких дисонансів.
Роман Петрук — учасник численних виставок в Україні і за кордоном з 1962 року. Член Національної спілки художників України з 1988 року. У 2006-ому митець став кавалером ордена “За інтелектуальну відвагу”, який заснувала Львівська громадська організація “Незалежний культурологічний часопис “Ї”. Твори майстра зберігаються в львівських Національному музеї, картинній галереї, етнографічному музеї, художніх музеях Києва, Хмельницького, Сум, Москви, в приватних збірках.
Марина Заславська