Наскільки прозоро працюють міська рада та її структури? Це питання досліджувала громадська мережа ОПОРА в рамках проекту з вимірювання індексу публічності органів місцевого самоврядування, котрий здійснюється в Україні за підтримки Євросоюзу. Днями одночасно в усіх регіонах країни, крім Криму, відбулася презентація звітів цього дослідження. В нашому місті такий звіт у форматі прес-конференції організував “Хмельницький молодіжний клуб розвитку”.
Наскільки прозоро працюють міська рада та її структури? Це питання досліджувала громадська мережа ОПОРА в рамках проекту з вимірювання індексу публічності органів місцевого самоврядування, котрий здійснюється в Україні за підтримки Євросоюзу. Днями одночасно в усіх регіонах країни, крім Криму, відбулася презентація звітів цього дослідження. В нашому місті такий звіт у форматі прес-конференції організував “Хмельницький молодіжний клуб розвитку”.
Ініціатори проекту вважають, що визначення індексу публічності місцевого самоврядування дозволяє всебічно оцінювати і порівнювати рівень прозорості, відкритості та підзвітності муніципалітетів у взаємодії з територіальними громадами та окремими мешканцями. Основними об’єктами оцінювання є міський голова, виконавчі органи міської ради та її депутати. Публічність кожного з цих об’єктів визначається окремо за 100-бальною шкалою, а загальний індекс публічності — це зважена сума значень усіх оцінок за підсумками проведеного моніторингу командою проекту.
Дані моніторингу 2014 року доводять, що органи місцевого самоврядування в Україні стали більш закритими у поширенні інформації про свою діяльність. Так, жодна з міських рад обласних центрів не досягла показника публічності понад 80%, що дозволило б класифікувати їх як “цілком публічні”. Найвищі бали отримали Івано-Франківська та Вінницька міські ради з показниками 67% та 63% відповідно, що означає “задовільний рівень” публічності. Загалом, середній сукупний показник склав у країні 55% у виконавчих органів, 51% — у міських голів, у депутатів міських рад — лише 40%.
На цьому тлі цікавими і характерними виглядають показники публічності Хмельницької міської влади. Загальний її індекс становить 53%, за якими вона займає сьоме місце. Між тим за рівнем публічності (63%) міський голова Сергій Мельник є третім, поступаючись лише Івано-Франківському меру Віктору Анушкевичусу (68%) та в.о. мера Вінниці Віктору Моргунову (67%), але випередивши київського колегу Віталія Кличка (62%). До четвірки кращих входить і Хмельницький виконком міської ради (65%). А ось депутатський корпус міста посідає лише 18-19 місця з індексом у 33%. Зате з доступності надання адміністративних послуг наше місто є незаперечним лідером в Україні.
До позитивних ознак публічності діяльності Хмельницького міського голови звіт відносить його доступність: особистий прийом та практика виїзних прийомів громадян на базі ЖЕКів, навчальних та медичних закладів, у комітетах самоорганізації населення в мікрорайонах. Натомість відзначається відсутність зустрічей з ініціативними групами громадян та звітність на відкритих зустрічах перед громадою міста. Замість них практикується інформування через ЗМІ, на розширених засіданнях громадської ради та виконкому.
Загальному задовільному рівню відповідає і діяльність виконавчих органів міської ради та заступників міського голови, з якими вільно можуть контактувати хмельничани. Проте бажає кращого інформованість про них особисто та членів виконкому на сайті міської ради. Відсутні системні дані про підготовку та проведення громадських слухань, формальними є оприлюднення проектів регуляторних актів, планів закупівель, проведення земельних аукціонів. Відзначається відсутність звітів про роботу управлінь та відділів у 2013 році на сайті ради.
Моніторингом акцентується, що рівень публічності депутатського корпусу суттєво поступається попередньому скликанню, а особливо міському голові та виконавчим органам. Веб-сайт ради містить обмаль інформації про депутатів, навіть не вказані всі телефони. У вільному доступі немає про них біографічних довідок, фотографій, відсутні дані про майновий стан, витрачання коштів на здійснення депутатської діяльності, виконання наказів виборців. За діючим Статутом міста, всі депутати повинні не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед виборцями, однак у нинішньому році графік такого звітування не був затверджений та оприлюднений. Графік же прийому громадян депутатами поширюється лише на три виборчі округи, де його проводять шість обранців. Відсутня актуальна інформація про графік засідань постійних депутатських комісій, протоколи не всіх засідань оприлюднюються. Відзначається також застарілість положень Статуту територіальної громади міста, який потребує змін.
Детальний звіт проведеного моніторингу, крім аналізу діяльності міської влади щодо її відкритості та прозорості, містить відповідні рекомендації щодо розширення її публічності. В ході прес-конференції її учасники висловили декілька своїх побажань. Зокрема, йшлося про необхідність більшої інформованості про те, як голосують депутати на сесіях міської ради, про можливість участі громадян у засіданнях постійних комісій, спрощення і доступу до інформації про використання бюджету міста тощо.
Узагальнюючи результати моніторингу, активісти проекту відзначили, що досягнутим порівняно високим показником індексу публічності міська влада зобов’язана своєчасно запровадженій системі управління якістю (ISO), що дозволило увійти до числа кращих муніципалітетів України.
Володимир Разуваєв