Мені здається, що якраз у такій черговості й можна окреслити персональні пріоритети під час недавнього візиту президента Росії Володимира Путіна в Україну, який побував у Криму нібито для участі у роботі міждержавної комісії за участю глав наших країн. На зустріч з президентом України він, як відомо, запізнився майже на чотири години, а в розмові з Віктором Януковичем віч-на-віч вклався у якихось двадцять хвилин та удостоїв його участю у спільній вечері, після якої декілька годин провів у товаристві своєї найдовіренішої, за висновком експертів, людини в Україні та кума Віктора Медведчука в його кримській резиденції.
Мені здається, що якраз у такій черговості й можна окреслити персональні пріоритети під час недавнього візиту президента Росії Володимира Путіна в Україну, який побував у Криму нібито для участі у роботі міждержавної комісії за участю глав наших країн. На зустріч з президентом України він, як відомо, запізнився майже на чотири години, а в розмові з Віктором Януковичем віч-на-віч вклався у якихось двадцять хвилин та удостоїв його участю у спільній вечері, після якої декілька годин провів у товаристві своєї найдовіренішої, за висновком експертів, людини в Україні та кума Віктора Медведчука в його кримській резиденції.
А першим на українській землі президент Росії зустрівся з лідером шовіністично налаштованого російського угруповання байкерів “Нічні вовки”, якого кличуть Хірургом, та його ближчим оточенням, які на українській землі почуваються, як удома. Вони ж вимагали від свого шанувальника Володимира Путіна не віддавати Україні Севастополь (?).
До Віктора Януковича російський президент, видно, заїхав для годиться, відверто продемонструвавши йому, що зустріч з ним носить лише протокольний характер. А якщо бути точнішим, то Путін цими своїми діями у Криму відверто принизив главу нашої держави, хоч його служби досі не відреагували на ці дії російського візаві Віктора Федоровича, який поводився на українській землі, як удома. Може, Володимир Путін чекав, що наш президент до його візиту зробить йому подарунок у вигляді підпису під мовним законом Ківалова-Колесніченка? Може, але здається, що глава Росії усім своїм виглядом та цими діями продемонстрував, що Віктор Янукович для нього вже не є достатнім авторитетом і його більше цікавить Віктор Медведчук, як основний штовхач України до Митного союзу та Євразійської співдружності, а по суті, в новітні імперські обійми Росії. До речі, ми вам, шановні читачі, давали можливість познайомитися з програмними цілями руху “Український вибір”, який зорганізував цей колись дуже впливовий політик, білборди якого навіть у нашому місті обрамлені російським трикольором та промовляють до нас мовою північного сусіда…
Не знаю, як хто, а я щиро обурився від того, як Путін повівся з нашим Президентом. Один мій знайомий у таких випадках каже, що і в горобця є гордість. А тут, по суті, знехтувано статусом першої особи нашої країни в нас удома. Тож вам що, Вік-торе Федоровичу, не образливо за подібні, м’яко кажучи, протокольні порушення з боку Володимира Путіна? Чи, може, отой байкер Хірург в цьому протоколі був прописаний разом з громадянином Віктором Медведчуком з вашої згоди? Сумніваюся, бо на лице маємо черговий приклад приниження українського керівництва, яке, здається, в усьому останнім часом прагне догоджати офіційному Кремлю. Он, дехто з політологів стверджує, що Віктор Янукович підпише мовний закон до Дня Незалежності, хоч, вочевидь, і з ним буде так, як і з Харківськими угодами, бо шановні нинішні очільники нашої країни ніяк не можуть усвідомити просту і давно відому істину, що Москва сльозам не вірить. Хоча, здається, там також явно переоцінюють свої можливості тиску на офіційний Київ, який, як на мене, ще спроможний адекватно реагувати на подібні виклики з “першопрестольної”, якщо, звичайно, наше керівництво усвідомлює, що таке політична воля та звичайна людська гідність.