Підготовка до чергового міжнародного фестивалю “Дивень” в обласному академічному театрі ляльок розпочалася ще за кілька місяців до його початку. Готувався мистецький колектив особливо старанно, їхнім завданням було не лише виставу гарну представити, а й подбати про теплий прийом колег-театралів з різних куточків світу та, звичайно ж, публіки.
Підготовка до чергового міжнародного фестивалю “Дивень” в обласному академічному театрі ляльок розпочалася ще за кілька місяців до його початку. Готувався мистецький колектив особливо старанно, їхнім завданням було не лише виставу гарнупредставити, а й подбати про теплий прийом колег-театралів з різних куточків світу та, звичайно ж, публіки.
Тривав фестиваль 21-24 травня… Перм, Тель-Авів, Вінниця, Хмельницький, Курськ, Черкаси, Тула, Рівне, Молодечно, Київ, Панєвєжис, Вітебськ, Львів, Москва, Кишинів — міста, яких об’єднав ляльковий “Дивень”, кожне вразило по-своєму. Цьогорічний фестиваль осучаснився і помолодшав, навіть класичні твори були оброблені модерновими примочками. Тут тобі і музика, кажучи сучасною мовою, трешова, і різні спецефекти, і самі сюжети деяких вистав були оброблені у стилі сюрреалізму, тому розгадувати лабіринти постановок було вдвічі цікавіше. От взяти хоча б черкаську “Наталку-Полтавку”, якою стартував цього року таки справді дивовижний “Дивень”: завдяки режисурі з вставкою комічних елементів драматичні перипетії сюжету сприймалися спокійніше, але разом з тим тут було чимало сюжетних нововведень. Тож усім, певно, було цікаво переглянути відомий твір у новому амплуа.
Схожою була і хмельницька вистава за Гоголем “Майська ніч” (нею закривали фестиваль), тут теж не бракувало сучасних віянь. Нашим театралам вдалось оживити ляльку і зробити акторів ляльковими (все завдяки гриму, костюмам, акторській грі, постановці голосу…). Ляльки у “Майській ночі” — живі, яскраві, верткі… Центрова лялька — велечезний козачисько, товстий, як бочка, з вусами і ротом до вух. Від такого колоритного “красеня” на півсцени навіть дорослі реготали від душі. Ще однією виставою, яка спрямована на дитячу публіку, наших земляків стала “Оленка та Іванко”.
…“Дивень-2012” був рясним і на комедії, і на драми, і на лірику, і на народну казку, і на твори класиків — повному залу глядачів було чим потішитися. Знайшлося місце у репертуарі фестивалю і релігійним сюжетам, це львів’яни привезли постановку “Шлях до Вифлеєма”.
Можливо, серед тих, хто відвідував “Дивень” від дзвінка до дзвінка, і знайшлися прискіпливі критики, але шквал емоцій та оплесків після кожного перегляду згасив їхні гостроти.
Перша і остання сторінки фестивалю відкривалися новеспеченою піснею театрального композитора Івана Пустового, її, з домішками репу, виконали артисти обласного академічного театру ляльок.
За теплий прийом, дружню позасценічну атмосферу та можливість обмінятися мистецьким досвідом приїжджі учасники фестивалю дякували не тільки словесно, а й подарунками. Так, поповнилася наша лялькарська світлиця ляльковим коником-горбокоником, різними оберегами…
А від нас театрали поїхали з пам’ятними дипломами та статуетками у формі символу фестивалю — місяцерогого бичка.
За професіоналізм, відданість роботі, велику любов до власного ремесла директорці обласного театру ляльок Аллі Пундік було присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України, а художньому керівнику театру Сергію Брижаню — заслуженого діяча мистецтв України.
Нагадаємо, що традиційний “Дивень” не є конкурсним фестивалем, тому поважне суддівство, серед якого — відомі діячі мистецтв України, не присуджували учасникам місць, а були, швидше, порадниками для кожного з них. До організації фестивалю долучилися Національний центр “UNIMA”, обласна державна адміністрація та обласна рада.
Наш кор.