Соціум

Літературна премія “Благовіст” в Оксани Радушинської

Нещодавно на засіданні секретаріату Національної спілки письменників України оголошено імена лауреатів літературної премії “Благовіст”. У номінації “Народознавство” премію отримала теле- та радіоведуча ХОДТРК “Поділля-центр”, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня Оксана Радушинська за цикл радіопередач “Родовід”, книжку казок “День полив’яної казки”, компакт-диск “Намисто українських свят” та цикл публікацій “Скарби родоцвітові” у всеукраїнському журналі “Мистецькі грані” (м. Рівне).

Навпіл із долею і з глядачами

Хтось долі підкоряється, хтось іде їй навперекіс, а хтось бере її в спільниці і творить… Творить з нею життя: його невимушено-вимушену муку, вимощує терном власну дорогу, вкраплює незайману болем щиру радість, а потім вони йдуть разом, як невідані творіння життя, загоюють глибокі рани, разом вони обмаюють рвану душу, рвану від того самого терену, що викохували його обабіч дороги, а потім він розрісся на добрий шмат шляху. Разом вони і радіють, і… творять.

Слово для неї, як ліки, як життєдайна вода з цілющого джерела. А поезія — це вона, точніше її душа. Викохана росами старокостянтинівських ранків, викупана Божою благодаттю, виколисана найдобрішими материнськими руками, Оксана Радушинська віддячує рідному краю своєю поезією. На сторінках своїх збірок вона оповідає найбільш сокровенне і розсилає — до останньої жменьки — свою душу людям.

“Люди — немов криниці. Глибокі і мілкі, солоні і холодні, цілющі і… ніякі. Із журавлем на руках і з вороною на корбі. Споганені і відмолені, затоптані і розкопані світять вони ночами у небо скіпками світла і у найясніший полудень тримають у своїх душах зоряне полотно долі”. Це — пригоршня слів з рясної зливи, що прозвучала з уст Оксани Радушинської — цього разу у місті Києві, у Будинку письменника.

Оксані випала честь і нагода першій представляти творчість Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України у столичному Будинку письменника. Проведення таких вечорів запровадили не так давно, аби активізувати життя спілки і познайомити київських глядачів із літераторами з областей. Свій творчий вечір авторка назвала “Навпіл із долею”. “Чом би, взявши у спільниці долю, навпіл із нею не вигадати історію — поетично-прозово-пісенну? Можливо, сьогоднішнє весняне надвечір’я кожному з нас зронить у серце свою зернинку пізнання”, — чи то запитує, чи пропонує присутнім Оксана.

Свято творчості авторка організувала у співпраці зі своїми подільськими друзями, колегами та співавторами. Пісні, написані на вірші Оксани Радушинської композиторами Іваном Пустовим, Борисом Лободюком, Олегом Круторогим та Іриною Шликовою, звучали у виконанні Наталії Кирилішиної та Олега Круторогого, Наталії Каськової, Олександра Дасюка, Діани Середюк та Ірини Шликової. Окрім авторки, її вірші декламували Сергій Грищук та Олег Круторогий, а дитячі віршики — Денис Грищук та Андрій Круторогий. Найщиріші слова подяки за всебічне сприяння у вирішенні всіх організаторських питань Оксана Радушинська висловлює міському голові Старокостянтинова Миколі Мельничуку.

Зауважу, що зустріч у Києві для поетеси була хвилюючою й особливою: “Оцей будинок і навіть ця зала асоціюються у мене із першим кроком у широкий світ літератури: диплом конкурсу “Гранослов”, 2004 рік”, — пригадала Оксана.

Важко втриматися і не провести паралель із тим нагородженням та днем творчого вечора “Навпіл із долею”, адже подільська літераторка знову отримала вагому письменницьку відзнаку своєї творчості. Днями відбулося засідання секретаріату НСПУ з присудження літературної премії “Благовіст” і цьогоріч її лауреатом у номінації “Народознавство” за книгу казок “День полив’яної казки”, цикл радіопередач “Родовід” та компакт-диск “Намисто українських свят” стала Оксана Радушинська!

Розповіли про винуватицю свята голова обласної організації НСПУ Василь Горбатюк та письменник Микола Мачківський, котрий поділився спогадами про знайомство з Оксаниною поезією. Перший заступник голови НСПУ Володимир Шовкошитний зазначив, що рідне Оксанине місто Старокостянтинів уже увіковічнило себе хоча б тим, що подарувало світові Оксану Радушинську. Секретар НСПУ Сергій Пантюк розповів, що рішення про вручення премії “Благовіст” нашій землячці було ухвалене одноголосно. Теплими словами вітали поетесу відповідальний секретар НСПУ Володимир Барна та заслужений діяч мистецтв України Леонід Закордонець. Зокрема, вдячність та захоплення потужним літературним словом авторки висловили ледь не всі запрошені, котрих зібралася повнісінька зала. Шквал світлих, сонячних слів заповнив аж до стелі і вирував як у серцях присутніх, так і в душі поетеси. В очах було видно… У словах чути…

Те, що колоситься на ниві творчості поетеси-прозаїка, з одного боку, немало: 13 авторських книг поезії, прози і творів для дітей; більше сотні колективних збірників; до півсотні премій та конкурсів різних рівнів, серед яких і премія Олеся Гончара, і “Коронація слова”, і “Жінка ІІІ тисячоліття” й “Українська Мадонна десятиліття”, та “насправді зроблено ще дуже мало, бо задуми, ніби оті курчата, котрі прокльовуються на світ, стукають у душу і дають про себе знати млосно-солодким передчуттям пізнання своїх істин”.

Хочеться знову і знову подумки повертатися у свято творчості хмельницької мисткині слова, хоча, як пише у своєму вірші Оксана: 
Якби повернутись…
А зрештою, нащо вертатись?
Ростуть камінці рубежами на власнім віку.
…Розплетені коси і боса.
Й над болем — сміятись…
А в посаг — душа.
Тільки й того. Приймаєш таку?

Отож приймаймо в наші серця творчість Поетеси, адже дарується вона від усієї душі, бо — навпіл із долею…

Леся Храбровська, студентка Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
Фото Петра Радушинського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *