Після того, як у західних областях — Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській на місцевих виборах переконливу перемогу одержало Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, яких тільки оцінок і прогнозів не довелося чути на адресу його висуванців: мовляв, заполітизують ці націоналісти всю господарсько-економічну діяльність у цьому регіоні і нічого реального не будуть здатні здійснити. Як ви пам’ятаєте, процес “свободизації” тамтешніх рад почався з Тернопільської обласної ради, яка була обрана у результаті дострокових виборів у 2008-ому ще за часів президентства Віктора Ющенка.
Тож скориставшись недавньою зустріччю з її головою Олексієм Кайдою, ми запросили його до розмови-гостини у нашій газеті. А перше запитання до голови Тернопільської обласної ради було про те, наскільки успішно йому вдається ламати стереотипи, які запускають у громадську думку опоненти про те, що нібито обласна рада під його керівництвом, окрім політичних питань, політизації суспільного життя в регіоні, не здатна нічим іншим займатися?
Після того, як у західних областях — Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській на місцевих виборах переконливу перемогу одержало Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, яких тільки оцінок і прогнозів не довелося чути на адресу його висуванців: мовляв, заполітизують ці націоналісти всю господарсько-економічну діяльність у цьому регіоні і нічого реального не будуть здатні здійснити. Як ви пам’ятаєте, процес “свободизації” тамтешніх рад почався з Тернопільської обласної ради, яка була обрана у результаті дострокових виборів у 2008-ому ще за часів президентства Віктора Ющенка.
Тож скориставшись недавньою зустріччю з її головою Олексієм Кайдою, ми запросили його до розмови-гостини у нашій газеті. А перше запитання до голови Тернопільської обласної ради було про те, наскільки успішно йому вдається ламати стереотипи, які запускають у громадську думку опоненти про те, що нібито обласна рада під його керівництвом, окрім політичних питань, політизації суспільного життя в регіоні, не здатна нічим іншим займатися?
— Судіть самі, — зауважив він, — майже за два роки діяльності нашої ради, де “Свобода” має 50 депутатів зі 120, ми прийняли понад 700 найрізноманітніших рішень, які торкаються всіх проблем життя нашої області, натомість політичних заяв, звернень серед них усього понад 30. Думаю, цей факт сам за себе каже і подібні закиди своїх опонентів вважаю чистісіньким абсурдом. Наша область, зрозуміло, має свою специфіку і проблематику, живе, зрештою, як складова великого соціально-економічного організму, яким є наша держава, тож ми, як найвищий представницький орган місцевого самоврядування регіону, прагнемо вирішувати всі його проблеми. На моє переконання, у нас нині є дуже серйозні напрацювання в економіко-господарській сфері, прийнята ціла низка обласних програм у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, соціальній сфері.
Проте ми не відкидаємо у своїй щоденній діяльності той факт, що обласна влада є значною мірою політичним органом, адже формувалася вона, як, зрештою, все місцеве самоврядування в країні, на основі, насамперед, довіри виборців до тих чи інших політичних сил. І якщо на Тернопільщині, у сусідніх західних областях таки довіра до “Свободи” є і підтверджена вона результатами виборів, ми у суспільно-політичній сфері діємо активніше, виходячи з ідеології своєї партії, яка базується на засадах українського націоналізму або патріотизму. А тому і гостро реагуємо на будь-які антиукраїнські прояви у своєму регіоні чи державі в цілому.
— Ви, пане Олексію, є заразом одним із лідерів ВО “Свобода”, на адресу якої звучать звинувачення, що ваша політична сила пробує будувати мало не мур протистояння по Дніпру. Зрештою, як цей “мур”, на вашу думку, виглядає по Збручу, зокрема, між нашими областями? Чи є у Тернопільської обласної ради напрацювання у партнерських відносинах з Хмельниччиною, як ви оцінюєте перспективи співпраці між двома нашими областями надалі?
— Я є категоричним противником будь-якого розподілу України. Подібні наміри слід класифікувати як сепаратизм, який необхідно нещадно карати згідно з нашою Конституцією, чого, на жаль, у нас не робиться. Згадайте, що відбувалося наприкінці 2004-го у Сєверодонецьку, як, зрештою, вільно себе почувають різні сепаратистські антидержавні сили і не лише на сході України.
Якщо вас цікавить позиція нашої політичної сили, то “Свобода” вже давно переступила Дніпро. Он, нещодавно були довибори до Харківської облради і навіть в умовах тотального тиску, фальсифікацій наш кандидат набрав там понад 10% голосів виборців, відверто декларуючи нашу ідеологію, наші ідеї. Маємо ми нині фракцію і в Київраді, присутність в органах місцевого самоврядування в усіх регіонах держави. Так, наші позиції і результати на виборах переконливіші на Галичині і це пов’язано з особливостями історичного розвитку цієї частини нашої країни. Та ми переконані і завжди будемо стояти на тому, що українська нація є єдиною, проте є політики, які прагнуть її ділити і ставити у різні кути політичного рингу. Зрештою, будь-які закиди на нашу адресу з цього приводу мені особисто дуже образливо чути, адже я уродженець славного Запоріжжя, краю козацьких звитяг і селянських бунтів. Брешуть, коли кажуть, що український націоналізм вигадали галичани. Націоналізм зростає там, де б’ється серце України, — в Галичині, на Слабожанщині, на Поділлі та Поліссі, на Буковині, Приазов’ї…
Щодо іншої частини вашого запитання, то якихось офіційних документів про співпрацю з Хмельниччиною у нас нині немає, хоч з вашою областю ми працюємо повсякчас. Разом ми відзначали нещодавно День Злуки, ще більше нас поєднала символічна могила Романа Шухевича на Чемеровеччині. Інтенсивною є така співпраця нашого ділового сектора у різних сферах. Думаю, тут нам слід шукати не стільки якісь офіційні домовленості, як неформальні взаємини на всіх рівнях, що, на мій погляд, не робилося протягом двадцяти років нашої незалежності. Влада не шукала, а ця влада, вочевидь, і не була спроможною шукати те, навколо чого єдналася б наша нація. І коли Кучма якось заявив, що національна ідея не спрацювала, то що він під нею розумів, яку країну творив, віддаючи її багатства на грабунок олігархічним кланам? Нас можуть і повинні єднати ідеї Шевченка, як один із засадничих елементів національної ідеї, тобто ті символи, які не роз’єднують націю, як це нині пробують робити усілякі табачники.
— До речі, які у вас взаємини з виконавчою гілкою влади в області, яку сформувала Партія регіонів?
— Стосунки цілком ділові і рівноправні. Проблема тут полягає в різних ідеологіях і поглядах на владу, де головне — розподіл владних повноважень. Часто нині у представників виконавчої гілки влади на місцях немає жодної довіри у громад, але повноваження вони мають більші від органів місцевого самоврядування. Але це і є процес взаємин між двома гілками влади, у якому, якщо ми прагнемо йти до Європи, перевага повинна бути на боці органів самоврядування, що ми і прагнемо втілювати на практиці.
— То може варто нині, скажімо, повернутися на заході України до досвіду так званої Галицької асамблеї?
— Хочу наголосити, не вдаючись у коментарі щодо практики діяльності Галицької асамблеї, що подібні дії нині йдуть не на користь України. Мене більше у цьому зв’язку цікавить, чому, скажімо, у парламенті досі не виникло таке собі галицьке депутатське лобі? А то донецьке є, а галицького, без огляду на партійну приналежність, для вирішення господарсько-економічних проблем регіону чомусь немає. Україна, на моє переконання, буде єдиною, не Галицькою, не Донецькою…
— Як ви особисто відзначали Шевченківські дні і чим для вас є Тарас Шевченко, його ідеї, творчість?
— Шевченкові ідеї є одними із засадничих елементів української національної ідеї. Мабуть, тому про Шевченка нам не варто говорити всує. Тернопільщина, як і Хмельниччина, має немало меморіальних місць, пов’язаних з життям і творчістю Кобзаря, тож прагнули, аби Шевченківські свята у нас пройшли неформально.
Щодо мене особисто, то можу лишень сказати, що коли мені зовсім зле, то читаю Шевченка, від нього набираюся сили духу і віри у правоті наших ідей. Для мене Шевченко є символом нескореності, незламності ідей українського націоналізму. Це він нас вчить того, що досить бути нам добрими до своїх ворогів, до тієї влади, яка нехтує нашою державністю, вчить бачити серед нас українців і хохлів та пам’ятати, що не завжди українці ходили в ярмі…
Розмовляв Б.Демків