Як відомо, 16 лютого у Верхов-ній Раді передбачається розгляд у першому читанні проекту пенсійної реформи. До цієї дати в суспільстві має пройти широке обговорення цього документа — так, принаймні, обіцяли його ініціатори та розробники. Щодо Хмельниччини, то організацію відповідних заходів поклало на себе головне управління Пенсійного фонду в області. Днями в рамках обговорення пенсійних змін відбулося засідання прес-клубу, де про особливості задуманої реформи журналістам розповіла начальник управління Ольга Заярнюк. У номері “Проскурова” від 13 січня наші читачі мали можливість ознайомитися з її інтерв’ю щодо реформи, отож цю тему ми продовжимо за деякими іншими матеріалами засідання прес-клубу.
Як відомо, 16 лютого у Верхов-ній Раді передбачається розгляд у першому читанні проекту пенсійної реформи. До цієї дати в суспільстві має пройти широке обговорення цього документа — так, принаймні, обіцяли його ініціатори та розробники. Щодо Хмельниччини, то організацію відповідних заходів поклало на себе головне управління Пенсійного фонду в області. Днями в рамках обговорення пенсійних змін відбулося засідання прес-клубу, де про особливості задуманої реформи журналістам розповіла начальник управління Ольга Заярнюк. У номері “Проскурова” від 13 січня наші читачі мали можливість ознайомитися з її інтерв’ю щодо реформи, отож цю тему ми продовжимо за деякими іншими матеріалами засідання прес-клубу.
Випереджаючи запитання журналістів, Ольга Заярнюк повідомила, що “пенсійна реформа серед подолян сприймається по-різному, але байдужим нікого не залишає”. Це, власне, не дивно, адже лише самих пенсіонерів на Хмельниччині зареєстровано понад 428 тисяч, крім того про своє майбутнє у поважному віці нині змушений замислюватись кожен працездатний. У ПФ переконані, що альтернативі пенсійній реформі в Україні не існує. І головна причина — демографічна. Так, якщо 1956 році, коли в СРСР була запроваджена солідарна пенсійна система, на одного пенсіонера приходилось 14 працюючих, то нині в нашій області пенсійні виплати 100 пенсіонерам забезпечують лише 77 платників пенсійних внесків. Надмірним є і навантаження на роботодавців. У нашій країні їхня частина у страхових внесках до ПФ складає 32,3%, від фонду зарплати у їхніх найманих працівників вона обмежена 2%. Для порівняння, в Білорусі це співвідношення виглядає так: 22,5% і 1%, у Сербії — 11% і 11%, Польщі — 9,76% і 9,76%. У Казахстані та Вірменії роботодавці взагалі звільнені від цих внесків, усе покладається на громадян: 10% і 3% відповідно, а в Росії навпаки, до ПФ платять лише роботодавці — 20%. Загалом, пенсійний вантаж у фонду зарплати в Україні найвищий серед країн Європи. Проте і за таких умов він не забезпечує потреб ПФ. У Хмельницькій області власними надходженнями Пенсійний фонд забезпечений лише на 43%, все інше додає ПФ України, а йому — державний бюджет. У структурі ВВП нині 16,3% — це покриття дефіциту пенсійних коштів. Тобто, демографічна складова у необхідності реформи міцно пов’язана з економічною. Відтак, чи не головна вимога реформаторів — підвищення пенсійного віку. Йдеться поки що лише про жінок.
Що стосується Хмельниччини, то у складі пенсіонерів чоловіків 35%, а представниць прекрасної статі — 65%. Середня пенсія у них майже однакова: 1064 і 904 гривні. Більшою є різниця у страховому стажі для отримання пенсії за умовами реформи: 35 років і більше у чоловіків — 61,6% серед усіх пенсіонерів, 30 років і більше у жінок — 71%.
Показовою є й структура надходжень до бюджету ПФ області. У 2004 році бюджетній сфері належало 28,5%, промисловості — 13,8%, транспорту і зв’язку — 7,9%, фізичним особам-підприємцям — 3,3%, сільському господарству — 2,3%. Торік ця структура суттєво змінилася: бюджетна сфера — 42,3%, промисловість — 9,4%, транспорт і сільське господарство — по 5,3%, підприємці — 6,1%. Остання цифра має особливий характер: ці 6,1% належать найбільшому загалу платників до ПФ — 88% з усіх — це фізичні особи-підприємці. У ПФ області сподіваються, що з введенням у дію нового Податкового кодексу ситуація поліпшиться і підприємці свій внесок до пенсійного бюджету суттєво збільшать.
З погляду на демографію, красномовним виглядає і розподіл пенсіонерів за віком на Хмельниччині. Так , найбільший відсоток — 44,2% належить особам 55-69 років, друга група за чисельністю — 37,8% тих, кому 70-99 років, третя — 17,9% складається з осіб до 55 років. Понад 100-літніх 71 пенсіонер: 63 жінки і 8 чоловіків.
Що стосується розміру пенсій, то він у різних категорій відрізняється суттєво. У народних депутатів середня пенсія складає 15,7 тисячі гривень, суддів — 7,5 тисячі, прокурорів — 5 тисяч, державних службовців — 3,5 тисячі, комунальних службовців — 2,8 тисячі, військово-службовців — 1,6 тисячі. Найбільші за розміром пенсії — понад 10 тисяч гривень одержують 57 пенсіонерів області. Серед них 16 осіб мають пенсію більшу за 15 тисяч, дві особи заслужили понад 20 тисяч гривень, але всім цим найзаможнішим пенсіонерам кошти виплачуються не з ПФ, а з держбюджету.
Заслуговує на увагу і співвідношення темпів росту видатків ПФ з надходженнями. Починаючи з 2001 року, перші зросли в 10 разів, а другі лише — в 7,6 раза.
Обговорюючи проблеми пенсійного забезпечення, учасники засідання відзначили, що ініційована пенсійна реформа, акцент якої робиться насамперед на демографічній ситуації, має передусім вирішити питання зменшення навантаження на державний бюджет. Цим пояснюється й ідея запровадження обов’язкової накопичувальної системи. На думку журналістів, переконання ініціаторів реформи у її безальтернативності сьогодні має вагоме підґрунтя, але без стабільного значного зростання економіки вона своїх завдань ефективно вирішити не зможе. Характерно, що цю думку поділяють і в головному управлінні Пенсійного фонду в Хмельницькій області.
Володимир Разуваєв