Три роки тому міська влада, колеги, товариші вітали Івана Гриба зі славним столітнім ювілеєм. Щастя, що і цього року 19 січня у хаті довгожителя було людно: він святкував уже 103-ю річницю від дня народження.
Щедрий стіл, який приготували для іменинника рідні, зібрав найближчих для старенького людей, тих, хто схиляє голову перед мудрістю його віку. А мудрість Івана Івановича підкована нелегким життям: пізнав він і тяготи сирітства, пройшов Велику Вітчизняну війну, де був поранений, двічі контужений. У страшні воєнні роки витерпів і фашистський полон, звідки вдалося втекти і знову йти в бій за Батьківщину. Міць духу, незламний внутрішній стержень не дали Івану Івановичу впасти на полі війни і разом зі співвітчизниками він дійшов до Великої Перемоги. Перемагав Іван Гриб і у післявоєнні роки: став професіональним зв’язківцем, здобув на цій ниві високі чини і звання.
Зіркою, яка вела по життю довгожителя, він називає свою дружину. Її, “кохану і найціннішу”, знав з дитинства, разом “бігали по стежках рідного села, разом і по стежках життя ходили”, разом виховали двох доньок. Довгих і щасливих, не зважаючи на різні негаразди, 80 років прожив Іван Іванович з голубкою його серця. Нині опора, розрада, втіха для дідуся — дочка, онуки, правнуки і племінники. Про свого найстарішого родича всі відгукуються теплим словом, кажуть, що він завжди залишається оптимістом, досі цікавиться громадським життям, хоче жити доти, доки “в країні, у якій народився, за яку ризикував життям, не запанують злагода й добробут”. Хоче Іван Іванович дочекатися ще праправнуків.
Такої втіхи, а ще здоров’я, снаги, гараздів бажали імениннику-довгожителю всі, хто розділив з ним радощі свята. Квіти від колег-зв’язківців, від обласної і міської ветеранських організацій прикрасили свято Івана Івановича, символізували шану. Отримав Іван Гриб і вітання від міської влади: гарним подарунком та квітами привітала його перший заступник начальника управління праці та соціального захисту населення Людмила Погорілець.
“Я погано чую, маю хворі ноги, але мене гріє тепло родини, друзів. Тішить, що люди, з якими я працював, не забувають мене і шанують, певно, це і дає мені заряд позитивної енергії та продовжує моє довголіття”, — зізнався під час святкового застілля Іван Гриб.
Наш кор.
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО