Соціум

Казка Різдвяного балу

Пірнути у красу святкових пишнот: музику оркестру, велич класичного танцю, вишуканість жіночого і чоловічого вбрання, хмельничани могли на Різдвяному балу, який 13 січня відбувся у фойє театру імені Михайла Старицького.
Хоча подібне дійство тут організували вперше, гостям було на що подивитися і чим потішитися.

Пірнути у красу святкових пишнот: музику оркестру, велич класичного танцю, вишуканість жіночого і чоловічого вбрання, хмельничани могли на Різдвяному балу, який 13 січня відбувся у фойє театру імені Михайла Старицького.
Хоча подібне дійство тут організували вперше, гостям було на що подивитися і чим потішитися.

 

Кажуть, театр починається з вішалки, але цього разу він розпочався з музики, яка мелодійним звучанням манила на бал. Таланти музикантів майстерно об’єднав у гармонійну феєрію класики керівник театрального оркестру Леонід Деркач.

Така музика не просто заворожувала, а тягнула в танець присутніх на забаві. Першими на паркет вийшли молоді актори театру. Кружляючи у вирі чарівного полонезу, вони продемонстрували високий клас хореографії. Слідом за ними пішли у танок усі охочі. Навіть тим, чиї танцювальні вміння не загартовані, сумувати не довелося, для них хореографи влаштували своєрідні уроки. Зізнаюся, що і я під настановою професіонала змогла освоїти па класичного вальсу. Полонез, вальс стали гарною зав’язкою балу, а от кульмінацією — запальна полька, що розхристувала не лише пишні спідниці дам, але й душі танцюючих. Це додало святу щирості і розкутості. “Щоб потішити мешканців нашого міста гарними хорео-графічними композиція-ми, довелося наполегливо попрацювати, підключити фантазію і професіоналізм. Підготовка до Різдвяного балу тривала протягом кількох місяців, танцівники театру розучували номери навіть у вільний час, — розповідає балетмейстер театру, заслужений артист України Олександр Шиманський. — Я підібрав для балу найкращі, на мою думку, класичні музичні твори, їх любить увесь світ”.

Добряче відшліфували паркет гості вечірки в ейфорії танцю, повеселилися на славу! Але в бочці меду таки була ложка дьогтю: на жаль, не всі присутні на вечірці дотримались одного з основних правил святкового балу — дрес-коду. Леді в штанях та джентльмени в буденному одязі на фоні інших виглядали, щонай- менше, неетично. На думку основного затійника балу — директора театру Петра Данчука, у нашому місті не так часто проводяться подібні заходи, тому не всі городяни знають, як себе поводити на них. “Щоб привчити хмельничан до високого, призвичаїти до світських вечірок, плануємо проводити бали щороку. Сподіваюся, вже у 2012 році наш театр збере висококультурних гостей, які відчуватимуть себе на балу, як риба у воді”, — каже Петро Іванович. Та все ж однією з принад цьогорічного балу стало вишукане жіноцтво, справжні кокетки, котрі приваблювали джентльменів і гарними манерами, гламурним вбранням. До цих красунь належить і світська левиця Валентина Клименко, вона підкорила всіх своїм екстравагантним вбранням. Родзинкою її строю був капелюшок з вуаллю. “Я люблю світські тусівки, завжди хочеться бути на них особливою. До того ж сьогоднішній вечір припав на Старий Новий рік, тому старанно до нього готувалася, підбирала сукню, аксесуари. Кажуть, як зустрінеш новий рік, так його і проведеш, тож вирішила провести його на культурному заході, серед цікавих, красивих людей. Сьогодні стараюся буди гарною не тільки зовні, а й у душі: відкинула всі погані думки, загадала здоров’я, достатку і радості близьким, усім на світі!” — каже пані Валентина. Її оптимістичний настрій підтримала й артистка Віта Любовецька, котра теж сяяла чарівністю на Різдвяному балу. Каже, що і сукню, і зачіску також готувала заздалегідь, хотілося справжньої новорічної казки. Присутні джентльмени хміліли від жіночої краси, наперебій запрошуючи красунь танцювати. А ще хміліли вони від найсвятковішого напою — шампанського, злегка підбадьоритися яким можна було у театральному буфеті, що працював увесь вечір і тішив різноманіттям наїдків та напоїв.

Гвіздком розважальної програми балу став фінальний сольний виступ молодої артистки балету Оксани Стопчак, вона виконала хореографічний етюд на музику Сен-Санса “Вмираючий лебідь”. Ця прем’єрна постановка вразила естетикою, цілісністю композиції, філігранно відточеними і легкими рухами балерини, гарною музикою… Складність номера у тому, що його солістка станцювала на носочках, жодного разу не ступаючи на п’ятки. Як зізнається артистка, це дуже нелегко, три хвилини виступу потребують багато років попереднього тренування.

Так з музикою, танцями, веселощами… по-справжньому казково бальна вечірка наблизилася до півночі, до настання Старого Нового року. Гості підняли келихи, загадали завітні бажання, побажали одне одному всіх гараздів.
…Після яскравого дійства фойє театру спорожніло й затихло в чеканні нових забав у новому році, яких, сподіваємося, буде чимало.

Ірина САЛІЙ
Фото Дмитра СВІДЕРСЬКОГО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *