Понеділок, лютого 19, 2018

Проскурівський броварник Леон Кляве

Невідома Хмельниччина

Традиції хмельницьких (плоскирівських, проскурівських) пивоварів сягають глибини століть. Так, серед міських виробництв давнього Плоскирова є відомості про існування у 1570 році броварні, яка варила пиво не лише для плоскирівчан, а й відправляла його в інші міста, зокрема Кам’янець. В “Iнвентарi Плоскирiвського староства 1775 року” є відомості про плоскирiвських ремісників-броварів, а в “Камеральному й топографічному описі Подiльської губернiї” вiд 1797 року — повідомлення про пивоварне підприємство міста. Зокрема, в описі зазначалося, що діє “в Проскуровi старий пивоварний дерев’яний невеликий завод, в якому виварюється пиво з ячмінного солоду”.

Протягом ХIХ століття кількість пивоварень у Проскуровi то збільшувалася, то зменшувалася. Так, у 1881 році в місті працювали три приватні броварні, а вже 1884-ого залишився один пивоварний завод, власником якого був єврей Антон Вiвiцис. За рік його завод зробив 22 варки пива, але працював досить нерегулярно й іноді простоював місяцями, а невдовзі взагалі припинив своє існування.
У 1890-х Проскурiв залишився без пивоварні. На цей факт звернув увагу доволі успішний на Поділлі броварник Леон Кляве. На той час він уже не перший рік був орендарем та управляючим великої пивоварні дворянки Марiї Львової в Чернятинi Лiтинського повiту, але вирішив заснувати власну справу. В грудні 1898 року Кляве подав заявку в Проскурiвську міську думу з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому плані, вздовж Летичівської дороги (нині вул. Чорновола), навпроти вокзалу, для будівництва нового пивоварного заводу. 15 квітня 1899 року, сплативши в міську скарбницю 9 тисяч рублів, Леон Кляве отримав право на користування п’ятьма десятинами землі й одразу ж розпочав будівництво підприємства. Наприкінці 1901 року Проскурівський пивоварний завод випустив першу продукцію.
Родина Кляве мала походження з Німеччини (Ельзас), звідки на початку XVIII століття мігрувала на західні польські землі Померанії, а в 1811-ому — до Варшави. Із документів 1820-х років видно, що трьом братам Кляве на той час вдалося там міцно закріпитись. Август був майстром слюсарної справи. Людвіг мав у власності вітряк та займався пекарською справою. Генріх теж займався пекарською справою: був старостою цеху пекарів, мав власну пекарню у Варшаві та млин біля міста Прушкув.
У Генріха Кляве (1790-1868) було шестеро дітей з першою дружиною Анною Рушерт. По її смерті 1837 року він деякий час жив сам. Але 1844 року одружився вдруге з Юліаною Вуяковською та вирішив змінити бізнес: за допомогою двох зятів  Блажея Хабербуша та Костянтина Шиле створити сімейну пивоварну компанію. 1846 року Хабербуш і Шиле придбали на аукціоні варшавську броварню “Schöffer і Glimpf” і того ж року на її базі заснували пивоварну компанію “Haberbusch, Schiele i Klawe”. Всі витрати на заснування компанії профінансував Генріх Кляве. Новостворена компанія стала швидко розвиватись: модернізувала виробництво, налагодила варку популярних сортів баварського пива, у 1849-1850 роках придбала дві невеличкі варшавські пивоварні. Отже, у 1850-х роках “Haberbusch, Schiele i Klawe” стала однією з найбільших у Польщі пивоварних компаній, виробництво якої сягало 110 тисяч відер пива. У 1865 році Генріх Кляве, людина вже у віці, вирішив піти з компанії, залишивши всю справу зятям. З цього часу компанія стала називатись “Haberbusch i Schiele” й успішно діяла до її націоналізації 1946 року.
Від шлюбу з Юліаною Вуяковською Генріх Кляве також мав шестеро дітей, серед яких був син Леон-Віктор. Народився він 1846 року у Варшаві, здобув політехнічну освіту в Німеччині та на початку 1870-х років влаштувався директором на цукровий завод у містечку Городок Подільської губернії. 1876 року одружився із Геленою Квятковською, з якою мав трьох дітей: сина Збігнева та доньок Ірену і Юліану. До речі, Збігнев Кляве став доволі відомим архітектором, працював у Києві, виконав ряд великих проектів, зокрема у 1911 році створив міську публічну бібліотеку (нині Національна парламентська бібліотека України).
На початку 1880-х років Леон Кляве вирішив зайнятись власною справою, залишив директорську посаду та взяв в оренду пивоварний завод графині Ігнатьєвої у селі Нове Поріччя, що неподалік Городка. Під його вмілим господарюванням цей завод став найпотужнішим у Кам’янецькому повіті: 1887 року тут працювали 19 робітників та було зварено 21 тисячу відер пива. Але вже незабаром Леон Генріхович відмовився від оренди Новопорічянського заводу, адже отримав чудову пропозицію стати управляючим найсучаснішої на той час на Поділлі броварні дворянки Марiї Львової в Чернятинi Лiтинського повіту. На підприємстві, збудованому 1886 року, Кляве за короткий час довів обсяги виробництва до найбільших у губернії. У 1890-х  він оформив довгострокову оренду Чернятинського заводу та успішно керував ним до 1918 року. Завод утримував лідируючі позиції серед броварень губернії та нарощував виробництво.
Отже, на момент початку будівництва пивоварного заводу у Проскурові Леон Кляве був доволі досвідченим пивовиробником, вмілим бізнесменом і керівником. Тому не дивно, що продукція відкритого 1901 року Проскурівського пивоварного заводу досить швидко здобула визнання в споживачів і фахівців: пиво отримало золоту медаль та гран-прі на міжнародній виставці у Брюсселі (1905 р.) та срібну медаль на Донсько-Кубанській сільгоспвиставці у Ростові-на-Дону (1906 р.), а ячмінний солод на Всеросійській виставці пивоваріння в Санкт-Петербурзі (1909 р.) увійшов до трійки найякісніших продуктів пивоваріння імперії.
З роками завод Кляве розбудовувався і нарощував потужності. Якщо 1910 року в описі майна значилися “триповерхова цегляна споруда пивоварного заводу, двоповерховий цегляний будинок і служби”, то у 1916 році підприємство мало “п’ятиповерхову, а частиною триповерхову цегляну споруду пивоварного заводу, двоповерховий цегляний будинок, чотириповерховий вино-дріжджовий завод і служби”. Основним виробничим устаткуванням на той час були сусловарний і брагопереробний, по два заторних і бродильних чани, паровий двигун потужністю в 131 кінську силу. Працювали на заводі від 40 до 50 робітників, продукції вироблялося на сотні тисяч рублів, основними сортами пива були “Баварське” та “Фірмове”. Зазначимо, що згаданий вино-дріжджовий завод збудований  у 1912 році не як окреме підприємство, а в єдиному комплексі з пивоварним заводом. Тому всі виробничі показники подавались, як і раніше, під однією маркою: “Проскурівський пивоварний завод Л.Кляве”.
Показовим було ставлення Кляве до роботи: з ранку до ночі він займався справами підприємства. Старожили розповідали, що з власного будинку Леона Генріховича (будинок розміщувався біля заводу приблизно на тому місці, де нині школа №14) до пивзаводу був прокладений підземний хід, і господар підприємства у будь-яку мить міг з’явитися на виробництві. Таке завзяте ставлення до роботи надало йому величезного авторитету в Проскурові. Недарма 1910 року Кляве обрали гласним міської думи.
Революційні події 1917 року вплинули на всі сфери життя як країни, так і міста. На пивоварному заводі виникли проблеми з сировиною, значно скоротились виробництво і реалізація продукції. Після проголошення Української держави гетьмана Скоропадського (1918 р.) загальнополітична та економічна ситуація дещо стабілізувалась, і Кляве вирішив закласти фундамент для майбутнього розширення підприємства. У серпні 1918-ого він придбав у міста за 71842 рублі чотири земельні ділянки, які прилягали зі східного боку до його заводу. Але що планував там побудувати промисловець — нам невідомо. Подальших відомостей про Кляве немає. Ймовірно, після падіння у листопаді 1918 року Гетьманату власник Проскурівської пивоварні разом з родиною виїхав із країни.
До наших днів збереглися майже всі споруди старого заводу, а також славетні традиції якісного пивоваріння, закладеного Леоном Кляве. Але найголовніше, що ті традиції ще більше примножені теперішнім поколінням хмельницьких пивоварів.
Сергій Єсюнін, співробітник  обласного краєзнавчого музею
На фото: пивзавод Леона Кляве 1912 року; фірмовий бланк Леона Кляве

first
  
last
 
 
start
stop
    

(c) Газета Хмельницької міської ради "Проскурів"
(c) Сайт розроблений ХМКП "Хмельницькінфоцентр"
Використання матеріалів дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело  www.proskuriv.info