Понеділок, лютого 19, 2018

Проскурів на старих поштівках. Був колись банк, а нині — музей

Невідома Хмельниччина

На поштовій картці початку ХХ століття — двоповерховий цегляний будинок з високим куполом на розі. Споруда, яку зафіксував фотооб’єктив, добре відома більшості хмельничан: тут з 1986 року розмістився обласний художній музей. Приємно, що майже за століття свого існування зовнішній вигляд цього будинку практично не змінився, хоча за цей час тут перебувало чимало господарів: у 1950-х роках — облвиконком, у 1960-х —  міськком партії, у 1970-х — редакції обласних газет “Радянське Поділля” і “Корчагінець”... Споруджено будинок №47 у 1903 році для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку.

Південно-Російський промисловий банк був одним із провідних акціонерних комерційних банків, відділення якого працювали чи не в кожному більш-менш великому українському місті того часу. Основний капітал банку на 1900 рік складав 5 мільйонів рублів, запасний — 1 мільйон 435 тисяч. У 1908 році Південно-Російський банк значно збільшив свої капітали та мережу й отримав нову назву — Об’єднаний банк із відповідним перейменуванням усіх відділень.
Проскурівське відділення відкрили у 1903 році у спеціально спорудженому для нього двоповерховому будинку. Домовласник, купець Давид Ніренберг зумів виконати головну вимогу, яку висунуло правління банку до проекту будівлі: “должно выглядеть солидно, внушая доверие клиентов”. Дійсно, споруда, що поєднала візерунчастість цегляного стилю з елементами неоренесансу й модерну, стала окрасою міста. Дотепер на фризах ризалітів збереглися круглі глухі віконця з вписаним роком будівництва “1903”, а на фризі ризаліту, що виходить на вулицю Володимирську, — дві прямокутні ніші з літерами “Д” та “Н” — ініціалами власника будинку Давида Ніренберга.
Клієнтами банку були переважно промисловці, купці, міщани, які брали позики на будівництво будинків і підприємств. І те, що на початку ХХ століття Проскурів почав активно забудовуватись добротними будівлями, чимала заслуга і цього банку. Ось, наприклад, рядки з книги “Проскурів 27 років тому” видання 1915 року: “...Настала новая эра, забытый Богом и людьми город серьезно зашевелился, …купечество очнулось и стало действовать, чинить, ремонтировать и украшать свои дома, укрепляя веру в дальнейший рост города. Много содействовал этому росту Южно-Русский банк, открывший широкий кредит всем строившим дома”.
До історії будинку додамо, що у меншій його частині (крило вздовж вулиці Проскурівської) Давид Ніренберг влаштував невеличкий готель та ресторан “Венеція”.
Сергій Єсюнін, історик, співробітник обласного краєзнавчого музею

first
  
last
 
 
start
stop
    

(c) Газета Хмельницької міської ради "Проскурів"
(c) Сайт розроблений ХМКП "Хмельницькінфоцентр"
Використання матеріалів дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело  www.proskuriv.info