Середа, лютого 21, 2018

Запитання "Проскурова"

Що ви думаєте про пенсійну реформу?

Запитання "Проскурова"

Олексій Мартинюк, водій:
— Мої батьки — пенсіонери, тому це питання мене турбує. Хотілося б вірити словам Сергія Тігіпка, який заявив, що пенсійна реформа покликана допомогти насамперед так званим “віковим” пенсіонерам, яким колись була нарахована низька пенсія і які зараз не можуть собі допомогти додатковою працею. Але, чесно кажучи, теперішній владі я не довіряю, вважаю, що політика, яку вони проводять, — голослівна і не приносить реальної користі громадянам.

Марина Воронюк, пенсіонерка:
— У справедливість пенсійної реформи вірю, нарешті влада взялася за тих, хто відслужив державі повністю. Знаю, що не розбагатію після реформування пенсійної системи, але сподіваюся на певне збільшення доходів.

Ганна Рудченко, пенсіонер:
— Я вже кілька років на пенсії, але все ще змушена ходити на роботу. Мешкаю сама у двокімнатній квартирі, син живе окремо. На одну пенсію я ніяк не можу прожити. За ці гроші я маю сплатити за комунальні послуги, купити їсти, одягнутись. Хочу ще й дітям щось дати, от і змушена працювати. Але мене вкрай непокоїть ситуація із пенсійною реформою. Мені особливо вже немає чого боятися, але за своїх дітей я хвилююся.

Надія Підколодна, студентка:
— У цьому році я закінчую навчання в університеті за спеціальністю юриста. Мене непокоїть моє подальше працевлаштування, адже зараз досить напружена ситуація на ринку праці. До того ж я побоююсь і за старість. Збільшення пенсійного віку, з одного боку, вважаю цілком виправданим, але, якщо зважати на тривалість та спосіб життя українців, то виникає запитання, а чи доживу я до тієї пенсії?

Галина Степанівна, двірник:
— Якби наша влада все життя, не розгинаючи спини, пропрацювали з мітлою і лопатою, то вона навряд чи подумала про збільшення пенсійного віку. Мені до пенсії залишився рік, але якщо зміни приймуть, то вихід на заслужений відпочинок доведеться відкласти. Тому, не дивлячись на проблеми зі здоров’ям, буду змушена допрацьовувати.

Інна Чорногуз, продавець:
— Тігіпко хоче рівнятися на Європу і впроваджує європейські реформи. Але всі знають, що європейські та українські соціальні стандарти не рівноцінні, а тому простому народу нові зміни нічого доброго не принесуть. З нашим життя, цінами на продукти, одяг, медицину мало хто доживе до пенсії. А влада, вочевидь, тільки й цього добивається.

 

Як ви відзначаєте новорічно-різдвяні свята?

Запитання "Проскурова"

Анатолій Гейла, 25 років:
— Новий рік зустрічав із друзями, потім їздив на гірськолижний курорт у Славському. Різдво наша велика родина святкує в бабусі. З родичами тепер зустрічаємося лише в такі великі свята. За столом була майже вся родина. Смакували кутею та різними наїдками, спілкувалися та відпочивали, а також колядували. Останнє, до речі, мені сподобалося найбільше.

Михайло Потійчук, водій:
— Останній місяць 2010 року для мене та дружини був особливим — 21 грудня в нас народився первісток. За нашими підрахунками, пологи мали бути в останні дні року, а тому Новий рік планували провести в лікарні. Однак синочок з’явився на світ раніше, а тому зустрічали свято вдома вже втрьох. Так було й на Різдво, бо з двотижневим немовлям їхати до батьків за сотню кілометрів не ризикнули.

Ніна Крамаренко, 23 роки:
— Зустріч Нового року видалася дуже веселою. Святкувала в компанії друзів. Вечірка була костюмованою: кожен прийшов у маскарадному вбранні. Танцювали та розважалися цілу ніч, роз’їхалися лише під ранок. Різдво минуло також активно, щоправда, вже в колі родичів. Два дні з мамою готувалися до прийому гостей, а тому метушні вистачало. Та зустрічі з ріднею була дуже рада.

Олена Бабій, пенсіонерка:
— У Різдвяну ніч, як належить православним, була у церкві разом з онукою. Народження Божого сина святкували молитвами. Хоч не можу похизуватися добрим здоров’ям, стояти у храмі цілу ніч було легко, здавалося, на мене зійшла Божа благодать. Зранку з Катрусею поверталися додому бадьорі і веселі, принесли родині святкові свічки, які горіли в оселі протягом трьох святкових днів, відганяючи злих духів. Старий Новий рік зустрічатиму вдома, сподіваюся, що приїде син з Росії. Це буде для мене найбільшою втіхою.

Андрій Черемош, студент:
— Новий рік зустрічав з друзями. Салюти, феєрверки, танці, співи, смачні наїдки, приготовані нашвидкуруч… Різдво традиційно святкував вдома з батьками. Ходив колядувати з братами до родичів, наші співи сподобались усім. На Старий Новий рік не планую нічого грандіозного, хочу спокійно відпочити від святкового зимового старту.

Олександр Василенко, приватний підприємець:
— Я народився на Галичині, де, на мою думку, новорічно-різдвяні свята відзначають найяскравіше. Традиції, знайомі мені з дитинства, я утвердив і у власній сім’ї та серед друзів. На Новий рік ми ніколи не сидимо вдома перед телевізором, завжди переодягаємось у цікавих персонажів і ходимо посівати до родичів, сусідів, до незнайомих людей. Мені приємно приносити людям радість у новорічну ніч. Святвечір з сім’єю зустрічаємо вдома за столом, де обов’язково мають бути кутя, хрін, вареники і голубці. Частину святкових страв кладемо на вікно — пригощаємо душі померлих, які, за повір’ям, прилітають до родини. На першу Різдвяну зірку загадуємо бажання, мої завжди збуваються. Я, сини, дочка і дружина знаємо багато колядок, тому колядуємо вдома і у друзів у вишиванках та кожухах. Донька колядує з церковним хором, каже, що це одне з найбільших задоволень для неї.

Марина Довганюк, вихователь:
— Різдвяні свята традиційно провела в родинному колі. На Святвечір з чоловіком та синами відвідали моїх батьків. Помолилися, подякували Богу за все хороше і попросили гарного майбутнього. На Різдво найкращий подарунок — любов близьких, затишок у домі. Старий Новий рік зустрічатимемо з друзями, плануємо організувати костюмовану вечірку. Хочеться, щоб зима запам’яталася яскравими святами, стала гарним початком щасливого року.

   

Ваші плани та побажання на прийдешній рік

Запитання "Проскурова"

Віктор Паламарчук, депутат Хмельницької міської ради:
— Дуже насиченими для мене стали події в останні два місяці, якраз відтоді, як я став депутатом міської ради. Завжди вважав себе суспільно активною людиною, а нині ці відчуття незмірно загострились, адже, ставши депутатом, потрапив у центр подій, які мають велике значення для майбутнього нашого міста. Відрадно й те, що у міській раді знайшов однодумців у вирішенні багатьох проблем своїх виборців та міста загалом. Тішить, що новообрана міськрада налаштована на конструктивну роботу, хоч там є представники різних політичних сил. Отже, є відчуття того, що місто наше не помилилось у своєму виборі, давши всім депутатам великий аванс довіри, яку треба обов’язково виправдати.

Богдан Міхняк, депутат Хмельницької міської ради:
— Новий рік — це підсумок зробленого нами за рік минулий і плани на майбутній. Цьогоріч я вперше став депутатом міської ради і добре даю собі звіт, яка це серйозна відповідальність перед людьми, які довірили мені таку честь. От і виходить, що в новому році мені доведеться особливу увагу звернути на виконання своїх депутатських обов’язків, тих проблем, які є на моєму окрузі. Звичайно ж, не стоятиму осторонь загальноміських проблем. А хмельничанам побажаю більшої згуртованості у вирішенні всіх великих і малих справ. Звичайно ж, добра, щастя, здоров’я, удачі в усіх починаннях.

Зоя Діденко, голова міського товариства “Просвіта”:
— Головне, щоб у наступний рік зі старого перейшло усе хороше, а весь непотріб залишився в минулому. А загалом усім нам зичу не бути сліпими та глухими у своїй рідній Україні та байдужими до того, що в ній відбувається. Інакше не бачити нам змін у майбутньому. Рясних Божих благословінь і Господньої благодаті кожній сім’ї, кожній родині зичу найщиріше.

Олена Скорупська, директор дитячої школи образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, художниця:
— Хочу побажати подальшого процвітання нашій школі, бо мрію, щоб вона стала однією з кращих в країні. Звичайно, в новому році зичу здоров’я, благополуччя та добробуту кожній родині, а також Україні. Нехай наші діти ростуть хорошими людьми і будуть надійною опорою нам та державі. А також розвитку культури та зростання попиту на мистецтво, які роблять наше життя духовно багатшим.

Сергій Гузенко, завідуючий ортопедотравматологічним відділенням Хмельницької дитячої міської лікарні:
— Бажаю прогнозованості та стабільності в житті країни й українців. Маючи їх, ми зможемо бути впевненими в завтрашньому дні. А загалом за будь-яких обставин я зичу дві речі, які не залежать від нас: здоров’я та удачі. Решту можна нажити, досягти, вибороти. І, звісно, любові, яка окриляє та спонукає на подвиги.

Людмила Головко, начмед поліклініки №1, кандидат медичних наук:
— Бажаю всім хмельничанам міцного здоров’я, бо це — найголовніше в житті людини, а також обов’язкового супутника — щастя. Хай рік новий виправдає всі сподівання на краще та заможніше життя, на достаток та спокій, на те, що все задумане і про що мріється здійсниться. Як лікар, сподіваюсь на позитивні зміни в сфері охорони здоров’я, які збільшать фінансування медичних закладів і дозволять надавати якісну допомогу хворим.

Михайло Войнаренко, проректор з науково-педагогічної роботи Хмельницького національного університету:
— Хочеться, щоб у цьому році залишилися всі негаразди, які відбувалися в державі останнім часом, і вона стала на шлях перспективного економічного розвитку, а всі українці не на словах, а на ділі відчули покращення життя. Рідному університету бажаю поповнення гідною зміною студентів, які отримають у цих стінах хороші знання та працюватимуть на своє та національне благо. І, звичайно ж, всім людям миру, здоров’я, добра, злагоди.

Галина Ладанська, директор дитячої музичної школи №2:
— Як жінка, для себе та всіх представниць чарівної статі бажаю завжди відчувати себе коханими, потрібними. Як мати та бабуся — міцного здоров’я та впевненості в майбутньому. Як керівник мистецької установи, хотілося б побільше талановитих та працелюбних вихованців, їхніх перемог на різноманітних конкурсах. А також стабільності в нашій країні, якої, дуже сподіваюся, ми все ж таки дочекаємося.

Олександр Марчук, президент Хмельницької федерації бойового самбо:
— Щоб у житті кожного було якомога менше темних смуг, більше — радісних моментів та щасливих днів. Спортсменам — наполегливості, без якої не досягнеш високих результатів, та міцного здоров’я без травм.

   

Сторінка 18 з 18

first
  
last
 
 
start
stop
    

(c) Газета Хмельницької міської ради "Проскурів"
(c) Сайт розроблений ХМКП "Хмельницькінфоцентр"
Використання матеріалів дозволяється за умови обов'язкового посилання на джерело  www.proskuriv.info